Слідом за різдвяними колядуваннями нас чекають ще дві прекрасні традиції: щедрування і посівання. Пов’язані вони зі святкуванням Старого Нового року, і на відміну від колядок, співати щедрівки і посівати можна не всім.
Коли потрібно це робити, кому і чому не можна – пише РБК-Україна.
Коли потрібно йти щедрувати
Щедрують українці ввечері 13 січня на Щедрий вечір (не плутайте зі Святвечором 6 січня).
У щедрівках акцент завжди роблять на побажанні матеріальних благ: достатку, багатого врожаю, досягнень у новому році.
У відповідь господарі будинку повинні обдарувати щедрувальників. Як правило, це солодощі або гроші. Чим смачніше і щедріше господарі будинку будуть пригощати гостей, тим успішніше і щасливіше пройде рік.
Якщо не пустити в будинок щедрувальника, то господаря чекають збитки і злидні.
Хто може щедрувати?
До такого обряду допускаються молоді хлопці та дівчата. Люди старшого віку і дітвора щедрувати не ходять.
Вже на наступний ранок щедрувати не можна, а ось посівати – можна і потрібно.
Цікаво, що в деяких регіонах співають щедрівки напередодні Водохреща 18 січня.
Головні традиції посівання
Посівати (або засівати) ходять тільки хлопчики і хлопці вранці 14 січня. Причому, чим раніше це зробити, тим краще, адже перші посівальники отримують найкращі подарунки.
Переступити поріг першим повинен неодмінно чоловік-посівальник – тоді, мовляв, і гроші, і достаток в будинку водитися будуть. А ось жінка – перша гостя – це нібито до сліз і печалей.
У хаті розкидали приспівуючи посівальні пісні зерно, як правило, жито, ячмінь і пшеницю. Зерно, яким посівали будинок, вважалося його оберегом. Зазвичай воно залишалося на підлозі в житло до заходу сонця, прибирати його раніше – не до добра.
Важливо, що зерно для посівання має бути цільним. Не можна посівати горохом, пшоном і просом. Вважається, що це приверне сльози в дім.
Додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини