Яблука, волошки, маки, тюльпани і навіть гриби – на стінах Львівського національного музею Івана Франка віднедавна буяють різні рослини. І що найцікавіше – вони виготовлені зі шкіри. Автори цих надзвичайних панно – студенти Львівської національної академії мистецтв. Плетення, аплікація, з’єднання деталей, тиснення, перфорація – ці та інші техніки використовували студенти у навчальному процесі роботи над панно.
Основною метою роботи було створення образу засобами технік та засвоєння технології у процесі виконання виробу, а також використання українських рослинних мотивів як джерела натхнення.
Свої знання і вміння працювати зі шкірою молодим майстрам передав їхній викладач, член спілки художників Володимир Сидоренко. Художник по шкірі вже двадцять років працює у Львівській академії мистецтв, його роботи знані в Україні і за її межами. Картини, гобелени, панно, скриньки, обкладинки, грамоти, ікони Володимира Сидоренка є у колекціях відомих українців та іноземців. Віктор Ющенко, Леонід Кучма, Пауло Коельо, Юстейн Гордер, Януш Вишневський, Єжи Новосельський, Іржи Шугаєк, Збігнеєв Войцеховський, Олександр Васільєв, В’ячеслав Зайцев, Кензо Такада – далеко не повний список тих, хто отримував дарунок від майстра Сидоренка.
У Музеї Франка поєднали приємне з корисним – Володимир Сидоренко презентував свою книгу «Художні вироби зі шкіри: історія та практика», а прекрасним естетичним тлом стала виставка робіт студентів.
На презентації ніде було яблуку впасти. Мистецтвознавець Роман Яців назвав книгу Сидоренка «секретними матеріалами», зазначивши, що книга безцінна, оскільки повертає і вузькопрофільного, і звичайного читача до джерел, адже Львів колись славився цеховим виробництвом і вмілими майстрами.
Колеги Володимира Сидоренка відзначили щирість і відкритість автора як спеціаліста, бо він «відкрив чи не усі секрети своєї творчості», ледь не покроково розповівши про специфіку роботи зі шкірою. І, звичайно, багато вдячних слів почув художник від своїх учнів, яким він радше як друг і союзник.
Студенти з усмішкою згадують процес роботи над завданням, яке поставив перед ними викладач. Хоча не завжди все вдавалося відразу – були і невдачі, і сльози, і все з чистого листка.
Господарисько Микола, який зобразив на шкірі яблуневий цвіт, згадує, що використав під час роботи багато технік та способів плетіння: «Я намагався передати рельєфом та кольором шкіри настрій та спогади про яблуневий сад. Це була перша масштабна робота зі шкірою».
Студентка Задибчук Ольга любить яблука, тому на її панно – саме ці улюблені фрукти. Хоча робота в неї не йшла гладко і часто супроводжувалася слізьми на очах від невдач, але все закінчилося успішно.
Її колега Христина Юдінцева якнайкраще описала суть роботи зі шкірою, зрештою, як і будь-якого іншого виду мистецтва: «Коли твориш з душею і з любов’ю, люди це одразу відчувають, повірте»…
Додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини
