У Національному реабілітаційному центрі «Незламні» (Unbroken) у Львові відновлює сили 59-річний захисник з Прикарпаття, який переніс два інфаркти і два інсульти.
Зараз з ним працюють фізіотерапевти, ерготерапевти та психолог. Військового гнітить думка, що він не зі своїми побратимами, – пише zaxid.net.
Майор Іван Голюка родом з Коломиї, близько 20 років працював у правоохоронних органах. З початком війни вступив до місцевої тероборони і через два місяці вже ніс службу на Донеччині, був заступником комбата з морально-психологічного забезпечення, підтримував бойовий дух воїнів та перевозив тіла тих, хто загинув на полі бою. Найважче, за його словами, було подивитися в очі матері і сказати, що її син загинув. Втрату кожного бійця переживав, наче особисту. З часом чоловікові стало важко не лише на душі, а й на серці, почав відчувати пекучий біль, але на передовій було не до обстежень. Їх зробив лише за кілька місяців, коли стало вже геть зле, повідомили в лікарні.
У Запоріжжі в офіцера діагностували інфаркт, повторний. Перший він переніс на ногах. Аби відновити кровотік в ушкодженій ділянці серця, йому встановили стент. Та цього виявилося замало. Судини захисника на той момент теж вразила хвороба, тож запорізькі лікарі скерували пацієнта до Києва на ще одну операцію – аортокоронарне шунтування. Після втручання Івана скерували до Львова, у центр «Незламні».
У першу ж ніч у захисника піднявся тиск, права половина тіла ослабла, лікарі запідозрили інсульт. На КТ радіологи побачили, що у чоловіка ішемічний інсульт. Під час обстеження у нього також виявили ще один раніше перенесений інсульт. Внутрішньомозковий крововилив уже був на стадії розсмоктування. Його майор, ймовірно, переніс відразу після операції на серці.
«Такі інсульти зазвичай виникають як ускладнення після хірургічних втручань. Саме тому, як нам розповів військовий, він відчував і досі часом відчуває однобічне оніміння в кінцівках. А ось другий інсульт минув значно легше. Проблеми з мовленням та координацією рухів тривали лише декілька годин. Пацієнту вчасно провели медикаментозне лікування і він немає неврологічного дефіциту», – повідомила кардіологиня та лікарка фізичної реабілітаційної медицини Ганна Бордюженко.
Нині пацієнт відновлюється. З ним працюють фізіотерапевти, ерготерапевти та психолог. Його гнітить думка, що він не зі своїми бійцями. «Там я був на своєму місці. То було нелегко, але я знав що і для чого роблю. А тут ще треба зрозуміти: де ти, хто ти і в якому статусі», – каже захисник. Тож після відновлення він хоче, якщо здоров’я дозволить, продовжити службу.
Додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини