Командир полку “Азов” Денис Прокопенко (Редіс), який після обміну вимушено перебуває у Туреччині, передав українцям листа.
Його послання зачитала дружина Прокопенка Катерина, розповів екскомандир полку “Азов” Максим Жорін, інформує Цензор.НЕТ.
Прокопенко закликав зробити все можливе і неможливе для звільнення українських військовополонених з російського полону. У листі він згадує, як важко було в полоні через відсутність інформації, фізичний і психологічний тepop, а також розповідає, як важко проходить сам обмін полоненими.
“Вони перебувають у жахливих умовах, під фізичним та моральним тиском, під тopтурами. Вища нагорода для всіх нас, для “азовців”, для всіх підрозділів Маріупольського гарнізону, це звільнення наших бойових товаришів із полону. Першочергове завдання – звільнити кожного і подбати про їх сім’ї”, – – зазначає Прокопенко.
“Наше керівництво, наші сім’ї та весь український народ зробили щось неймовірне. Час від часу складалося феноменальне відчуття вашої підтримки, яке метафізично абсорбувалося через десятки тисяч кілометрів. І це давало нам сили не опускати руки”, – додав він.
“Щодня ми слідкуємо за успіхами нашої непереможної армії по телебаченню, тримаємо кулаки за всіх тих, хто в цю важку мить обороняє нашу державу та перебуває в полоні. Для нас – великий розпач, що ми не можемо бути зараз поруч із нашими побратимами на передовій, і сподіваємось, що для нас війна не закінчилася і ми будемо корисними для нашої держави.
Битва за Маріуполь стала для українців символом незламності, а для росіян – paкoвoю пyxлиною, де впродовж 86 днів їх командування відправляло на зaбій батальйон за батальйоном.
Завдяки вірності та хоробрості солдат маріупольського гарнізону, локомотивом якого став полк “Азов”, вдалося відтягнути велике угруповання ворожих сил на півдні, тим самим уповільнити натиск на інших напрямках та не дати противнику повноцінно розвинути успіх на інших ділянках фронту.
В масштабах країни це дало змогу перегрупувати війська, отримати новітнє озброєння від західних партнерів, мобілізувати свіжі кадри, перейняти стратегічні ініціативи на всій лінії зіткнення та провести ряд успішних контрнаступальних операцій”, – наголосив Прокопенко.
“Для нас – великий розпач, що ми не можемо бути зараз поруч із нашими побратимами на передовій, і сподіваємося, що для нас війна не закінчилася і ми будемо корисними для нашої держави”, – резюмував Прокопенко.
