“Її poзcтрiляли посеред вулиці кyлeю розміром, як мій палець”: донька зaгиблої жінки з Бучі досі не може забрати тiло матері

Донька загиблої Ірини з Бучі, фото якої облетіло весь світ, написала у соцмережах, що її маму розстріляли російські окупанти неподалік від її дому, повідомляє Про Львів.

Жінка розповіла, що досі не може забрати тіло матері для поховання, оскільки відповідні служби проводять спеціальні експертизи для збору доказів воєнних злочинів Росії.

“Сьогодні рівно місяць,з того дня,як мама більше не напише мені : як справи у маминой мишкі?
І побачивши,що я довго не відповідаю на смс(більше 1 хвилини,як правило)вона б відразу почала звонить і питать,чи ніхто мене не образив?
Маааа, хто мене може образити, всі ж тебе знають, відповідала я їй. Бо так вона любила ,що голіруч пішла б давати щеглів тому, хто скривдив близьких їй людей.

Сьогодні рівно місяць, з того дня, як скривдили її
А все що я можу це просто плакати, ба інколи навіть це не виходить.

Повертаючись додому, там де для кожної людини, як мені раніше здавалось найбезпечніше місце…
її розстріляли, посеред вулиці, не доїхала 15 хвилин… кулею в розмір з мій палець

Для посторонніх, та тих хто дивиться новини, ця інформація звучить, трохи по іншому. Хтось взагалі сумнівається, що там не актор
А для мене це жива картинка, котра знову і знову постає в мене голові. Війна прийшла не тільки в мою країну. Вона прийшла у мій дім і забрала, ні точніше вкрала…мій всесвіт

Кожного разу,коли я думаю про це, моє нутро болить так, що хочеться рвати його наживу. Стало забагато місця навкруги, хочеться постійно кудись притулиться і дуже тісно у власному тілі, напевно від того його постійно тошнить.
А може від почуття несправедливості? Що в мене немає суперечили, щоб знайти їх, та помститися…
Чи хоча б знайти її. Я досі тебе шукаю,мам…

Ти дала змогу тебе знайти в свій день народження, але я досі не можу забрати навіть твого тіла, бо вас там так багато і вас всіх разом кудись забрали. Вони кажуть куди, але не кажуть чи ти в них є. Вони не знають, бо, на жаль, вас там так багато
їм треба знати від чого ти померла.
Розумієте, чому я не можу мовчати?!!!

Бо постраждавши від рaшиcтiв, я маю чекати поки проведуть якусь експертизу, бо їм треба час…Європі треба довести, що у нас відбувається, бо їм фото мало, їм слів мало…треба щоб було на папері.

На папері вони напишуть, що тебе дійсно вбили і це геноцид. І його навіть колись надрукують в історію… Але я гадаю, може якщо б в книжках з історії писали не “сухі” факти з цифрами, а змогли передати хоч 1% того, що відчувають зараз люди…то більше б ніхто не захотів цих кричущих “можем пАвтарить””

 

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от @s.c.h.1.r.u.c.h.k.a

Додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини