Маша Єфросиніна, яка перебуває у Львові зі своїми дітьми, записала нове відео, яким поділилася в Instagram.
Цього разу вона звернулася не до російських матерів, не до військових, а до українок і розповіла, що зараз відчуває, – пише ТСН.
“Дівчатка, здравствуйте! Це звернення зовсім мені не дається всі ці дні, напевно, це найважче звернення, тому що гнівитися набагато легше. Гнівно висловлювати, яритися, набагато легше, ніж дивитися кожній з вас у вічі і говорити якісь важливі слова, потрібні кожній з вас, це найважче, бо ми живемо під час уже 17-ї доби, коли нам не видали слів, нам не сказали, як правильно звертатися одне до одного в такій ситуації.
Я не знаю, як реагувати, коли дзвоню будь-кому з моїх подруг, у відповідь – плач, моторошна історія. Я не вмію підбирати слова, коли будь-яка моя знайома у перекличці, у чаті відповідає, що в неї загинув сусід, приятель, друг чоловіка. Я точно не знаю, як реагувати, коли у багатьох з вас зруйнувалися вдома. Я не знаю. Не знаю. Я завжди знала, що казати. Зараз не знаю.
Я 18-й день поясню своєму синові, що таке війна. Ось щодня він питає мене, що таке війна? Чому? Чому росіяни на нас напали? Поясни, я не розумію. Чому вони нас убивають? І вчора, коли випадково в новинах він почув – а він любить включати новини сам, коли я не бачу, коли я відволікаюсь на телефон – він любить включити новини – я страшенно забороняю. І він побачив, як російський танк проїхався машиною, в якій сиділи люди з дитиною і розчавив їх у котлету. Я вибігла з ванної на неймовірний плач мого сина. Він так плакав гірко, що я вперше бачу такі гіркі дорослі сльози 7-річного хлопчика”, – каже Марія.
Посмотреть эту публикацию в Instagram
Маша звернулася до українок зі словами підтримки, словами, які зараз так важливо чути кожній із нас.
“Я дуже-дуже хочу побажати кожній з вас заряджатися самій. І хочеться сказати вам про ще одне моє спостереження. Українки настільки звикли себе віддавати без залишку, настільки звикли робити все, що в їх силах до останнього, що я часто почала стикатися з тим, що ви звинувачуйте себе, якщо ви не пішли волонтерити, займаєтеся вдома з дітьми, якщо ви поїхали кудись, звинувачуйте, якщо плачете перед дітьми, у всьому у всьому звинувачуйте. Почуття провини під час війни воно, з одного боку, природно і про це не написав тільки лінивий психолог. А з іншого, яке це неприємне самовідчуття. Я хочу вам сказати, що залиште цю порожню справу. У ці дні кожна з нас має право на будь-який свій прояв. Хочете плачте, кричіть, бийтеся, мовчіть, дихайте, кожна має право жити зі своїм болем так, як вона хоче… Кожна з вас робить те, що вона може зробити, що їй під силу, що її тримає у відчутті власної жвавості та вміння функціонувати. Ви повинні зараз зберігати силу, самовладання, стійкість та тверезість розуму. Сьогодні серед нас немає винних. Вина – це дуже руйнівна сила. А нам у жодному разі не можна руйнуватися. Нам можна бути слабкими, бо у слабкості наша сила. Але нам у жодному разі не можна зсередини себе допалювати. На нас дивляться наші діти, нам дуже багато сил їм треба давати. Наші чоловіки, які не хочуть, щоб ми розкисали, дивляться на нас і беруть у нас також свою силу. Сильний фронт можливий лише тоді, коли має сильний тил. А, ми повинні бути цим найсильнішим тилом, за будь-яких наших проявів та емоцій. Тримаю за руку кожну з вас. Тримаємося. Переможемо. Слава Україні!”, — сказала Маша.
Додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини