Дзюдоїстка Дарія Білодід вразила українців дописом після бронзи на Олімпіаді в Токіо.
Про це вона написала у Facebook, – повідомляє Про Львів.
Білодід розповіла про те, яким важким був шлях до відзнаки на головних світових спортивних змаганнях.
Дівчині доводилося відмовлятися від багатьох речей. Здобути медаль спортсменку попросила мама Світлана Кузнєцова, яка водночас є її тренеркою.
Нагадаємо, Дарія Білодід на Олімпійських Іграх у Токіо здобула “бронзу”. Вона розплакалася після двобою з ізраїльтянкою Широю Рішоні. Згодом дзюдоїстка пояснила, чому дала волю емоціям.
«Ці сльози означають те, що я все своє дитинство, все своє життя мріяла про золото, але сьогодні в мене не вийшло це зробити. Однак краще бути з “бронзою”, ніж без медалі,»
– сказала Білодід.
Українці підтримали Дарію. У коментарях вони зазначили, що попереду дівчину чекають ще більші перемогли.
Зокрема, Сергій Притула зазначив, що спортсменка стала прикладом для багатьох українських хлопців та дівчат.
«Коли мені було 6 років, у мене з’явилася одна мрія, яка всі ці роки була у мене в голові і допомагала справлятися з труднощами. Я мріяла про золоту Олімпійську медаль. Я багато тренувалася, голодувала, терпіла, коли було дуже боляче, відмовляла собі у багатьох речах. Я ніколи нікому про це не розповідала, це знають лише найближчі люди, які бачили, який важкий був мій шлях. Все це заради одного-олімпійського золота.
Сьогодні я завоювала бронзу на Олімпійських іграх в Токіо. Після поразки за вихід у фінал я була пригнічена, розбита і зовсім не налаштована на боротьбу за бронзу, я хотіла відмовитися від усього цього, оскільки моя головна мрія вже не збулася. Настрій був на нулі. Єдине, що змотивувало мене – це останні мамині слова перед виходом на татамі: «Виграй цю медаль заради мене». І я це зробила, заради неї і тата. Тому що вони заслужили цю медаль і я присвячую її їм. Спасибі вам, рідні! Ви завжди були поруч, підтримували мене, коли хотілося здатися і знаходили потрібні слова, щоб я продовжувала йти.
Зараз я усвідомлюю цінність цієї медалі, для мене вона відбивається золотом, тому що ми пройшли через стільки труднощів і перешкод і все таки дійшли до фінішної прямої, нехай не так, як хотілося б, але з медаллю і історією на все життя.
А мрія у мене все ще є і я нікому не дам забрати у мене її здійснення!»
