Філологиня Христя Воробій розповідає про те, як в її галицькій родині називають традиційні страви на Різдво, інгредієнти до них та кухонне начиння.
Джерело: Tvoemisto.tv
Печеня (вживаємо в жіночому роді) – це печене м’ясо, замариноване напередодні, що запікаємо з додаванням спецій, лаврового листа тощо.
Печиво – це загалом печені солодощі – торти, завиванці, пальчики, пляцки. Пригадаймо книгу переписів Дарії Цвек, яка називається «Солодке печиво».
Тістечко – це якраз те, що помилково називаємо «печивом» – солодке тісто, яке розтачуємо, вирізаємо формочками чи шклянкою фігурки із нього й печемо.
Сос – це соус. Як варіант, найбільш популярний в моїй родині, – рідина, що утворилася під час запікання м’яса. Туди слід додати трішки води, щоби м’ясо не пригоріло, лавровий лист, духмяний перець, часник і покраяну невелику цибулину, дві-три ложки сметани. Таким сосом можна полити гарнір.
Братрура – духовка, а в печах – спеціальна ніша для печення.
Грибова мачанка – страва, яку готуємо на «паленій муці». Підсмажують трішки цибулю й додають борошно, часто помішують, допоки воно не стане світло-коричневого кольору, потім розмішують з водою, додають гриби й спеції. Мачанка має бути, як густа сметана, але не занадто.
Запрашка – страва, що також робиться на «паленій муці», одначе до неї додають не гриби, а дрібно покраяний оселедець, а потім ставлять на холод, щоб вона загусла.
Рондель (з наголосом на перший склад) – сковорідка з довгою ручкою. Важливо не сплутати наголос, оскільки «рондЕль» – це форма віршування і до готування їжі не має жодного стосунку.
Колач – дехто стверджує, що це щось солодке з маком, можливо, в деяких регіонах так і є. У моїй родині – це великий різдвяний хліб прямокутної форми зі звичайного дріжджового тіста на молоці. Його особливістю є виплітання у дві коси, які кладуть одна на одну: нижня – втроє, а верхня – всемеро. Маком посипаємо лише зверху для декору. Колач має вдатися високий та пишний – це окраса різдвяного столу.
Конфітур (з наголосом на літеру «і») – це варення, будь-яка мармуляда.
Шницлі – котлети, частіше казали «шницельки» (з наголосом на другий склад).
Карманадлі – битки (те, на що часто називають «відбивна», однак це є калька з російської).
Андрути – перемащені вафлі, однак не згущеним молоком, а масляним кремом з чорносливом і горіхами чи іншою бакалією (дактилями – фініками, або цукатами тощо).
Додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини
