«Я була при смерті» – телеведуча Ольга Герамюсим‘юк у свій день народження розповіла вражаючу історію, як її врятували з того світу

Сьогодні у телеведучої Ольги Герасим‘юк – день народження.

З нагоди цього вона розповіла неймовірну історію свого порятунку і появу

у житті другого дня народження. 29 років тому її врятували буквально з того світу добрі люди у Карпатах.

Про це Герасим‘юк написала у своєму Facebook, – повідомляє Про Львів.

“Я була при смерті. 29 років тому. Біда сталася в горах, мене зволокли вниз, поклали – й усе. Падав майже тропічний дощ. Жодних машин ніде не було…

Зрештою, я була без свідомості, тому подробиць не скажу й не буду вигадувати. Пам’ятаю лише пекельний біль – більше нічого. Але якась таки приблудна машина тоді на якийсь день знайшлася – і мене довезли в Косів. Кажуть, мене всі боялися, бо «вже й ніс загострився»…

Далі я пам‘ятаю лише спалах у свідомості – як я лежала на ношах на підлозі, а хтось скрикував: йой, хай вона не складає так руки!!! ( я нібито їх тримала на животі, як мрець, гм…)

Спокійно! Як пишуть у детективах – раз я це пишу, значить, я вижила))) Але я зовсім нічого не пам‘ятаю… Лише шрам на тілі говорить, що все це було…

Як звали тих геніальних лікарів косівської райлікарні, що витягли мене назад, на світ? Як звали тих солдатів, що примарширували й здали мені свою кров? В мені, кажуть, чужої – їхньої! ще й рідкісної тоді групи!- ніби дві третини ( таке буває? )…

Сьогодні я кажу, що колись я все це узнаю, бо якби світ не був зачарованим- все було би неможливим, а так – можливо!

Ось, наприклад, що сталося, розповім)

Я тоді отямилася й роздивилася, що в палаті лежала ще одна жінка. Не запам‘ятала її імені й лиця – мені світ тоді був однаковим, розмитим, як хтось стер усе з нього мокрою ганчіркою… Жінка, як і я, була тяжка- і ми обоє не вміли ходити…Різниця була лише в тім, що я лишилася в лікарні сама – а до неї прийшов чоловік. Він приніс їй бульон. Годував її. Щось, чула, шепотіли. А потім він почав годувати мене. Приносив дві каструльки – ій і мені, сам варив. Згодом почав учити її ходити. А після неї – піднімав і учив ходити мене…

Спливає 29 років із того часу. Все життя згадую про ту свою сусідку по палаті і її чоловіка, що виходжував нас обох. Все життя думаю- який же добрий чоловік, ну, просто, як придуманий, такий хороший! Мене, чужинку й чужачку, отак просто так повернув до життя своєю ангельською турботою…

Так всі ці косівські люди й жили в моїй пам‘яті – теплими тінями. Не запам’ятала ні імен, ні лиць.

Аж ось. Нещодавно пише мені дівчина з Карпат: «Вам вітання від моїх батьків із Кут! Мама розповідала, що колись ви лежали в одній палаті, де вона одужувала після важких пологів, народивши мене!

Приїжджайте до нас на домашнє вино і гриби!»

Ось що сталося!!!! Ви розумієте?

Мені написало те немовля, після народження якого моя сусідка лікарняна оклигувала тоді) Звати його, як тепер я знаю – Юліана) Відповідно тепер їй 29))

І це ще не все))) Виявилося, що та жінка, її мама, – з Пирятина))) Звати її Інна, і вона вчителька української мови)

Я просила передати їм мою любов! Батьку Юліани – як я все життя ним захоплювалася, бо він – чисте золото, не чоловік! Дівчина написала – «приїжджайте! Дядю Міді в Кутах знають всі!»
І нарешті я отримала фото)

Вони чудесні обоє! Я не пам’ятаю, які вони були- я ж казала…Але чи не найдобріші в світі ці обличчя?

Аж тепло дивитися на них!)

Свій день народження сьогодні я захотіла почати зі слів подяки. Невідомим мені косівським лікарям, незнайомим прикарпатським солдатам і цій чудесній парі ангелів – Інні з її коханим «дядею Міді»- Михайлом!

Дякую! Моє життя було чудесним після того, як ви повернули мене! Я п‘ю до вас, як кажуть у Карпатах! Будьте дужі й дуже щасливі! Живіть довго-предовго! Дякую за мій сьогоднішній день народження! Дякую за те, що цей світ – через вас! – можна сміло любити)”

Редакція може не поділяти тексти та(або) погляди авторів і не несе відповідальність за їхні матеріали. Також редакція не несе відповідальності за коментарі, які розміщені в соціальних мережах під інформаційними матеріалами редакції.

Додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини