Десятого жовтня артистка святкує день народження.
Українська співачка Ніна Матвієнко десятого жовтня святкує ювілей – зірці виповнюється 73 роки. Голос народної артистки України є унікальним надбанням держави, а її “Квітка душа” – пісенним символом сучасної епохи.
З нагоди ювілею Ніни Митрофанівни її донька, Тоня Матвієнко, поділилася із ТСН.ua цікавими фактами про маму, а також – надала фото із особистого архіву.
Виявляється, артистка не їсть м’яса, а в школі грала в баскетбол та волейбол.
Короткі факти про маму від Тоні Матвієнко
- Найкращий борщ у світі
- В’яже крючком
- Водить авто
- У школі грала у баскетбол, волейбол, окремих успіхів досягнула у метанні гранати
- Навчалася у школі-інтернаті, а на канікули поверталася до села, наймалася пасти корів
- Після школи – кранівниця “Коростеньхіммаш”
- Не їсть м’яса
- Не вживає алкоголь
- Любить гаряче молоко
- За радянської влади протягом 1969-1986 років їй було заборонено виїжджати за кордон.
- Її колискові грали на радіо для дітей багато років
- Грала в кіно і театрі. Озвучувала радіовистави
- Написала оповідання “Борщ”
Веснянка “Розійшлись хмарки, гляне сонечко” не народна! Її автором є Ніна Матвієнко
Чоловіком співачки є художник Петро Гончар, батько якого – етнограф і скульптор Іван Гончар. Керує музеєм батька нині Петро.
Сама іменинниця розповіла нашому сайту курйозну історію, котра трапилася із нею під час роботи.
“Це мав бути якийсь останній з’їзд, не пам’ятаю. Але це був міністр культури Олененко Юрій Олександрович. І наш хор імені Верьовки, як завжди, був ведучим тоді, такий патріотичний. Тобто державні колективи завжди були на цих з’їздах. Хор Верьовки відкривав з’їзд, і о 10-й, ні, о 9-й ранку, ми були на першій репетиції, бо ввечері вже мало було бути засідання. А співаки ж не можуть так рано співати, ну нас привезли в “Україну” і дали мені соло, щоб я його наспівала.
Я не пам’ятаю, яка пісня мала була звучати: чи “Роду наш красний”, чи якась інша. Я спробувала на мікрофоні заспівати, таку баладну пісню “Сизокрилий голубоньку”. У цей час в Україні нашого секретаря ЦК Компартії Щербицького в народі називали сизокрилим голубоньком. Так кликали його, такі пісні там писали. Ну поперло мене, звичайно, з цією піснею:
“Сизокрилий голубоньку,
По полю літаєш,
Ти не сієш, ти й ореш,
З чого жити маєш?
Ой, з того я жити маю,
Що пахар пахає,
Пахар сіє, вітер віє
Зерно й одлітає.
Я ж літаю, позбираю,
З того жити маю”.
Тобто, в мене так вийшло, що наче цей “сизокрилий голубоньку” зі свого народу здирає останнє і живе з нього. Ну я так думаю, що вони так подумали. У мене цього навіть не було в голові.
Заборонили, взагалі. Навіть із концерту мене тоді зняли”, – пригадує Ніна Митрофанівна.
Додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини