Поки львів’яни на карантині у Шевченківському гаю квітнуть первоцвіти (фоторепортаж)

Як відомо у Львові та й в Україні загалом ще на місяць продовжили карантин — час, коли найкраще для себе та для оточуюч лишатись вдома. Та поки ми самоізольовані довкола нас оживає природа — день за днем народжується нові брунька та квіточка.

Гал-інфо попіклувалось про те, аби ніхто з наших читачів не пропустив те, як на зміну пейзажу з покритими снігом деревами прийшла ніжна акварель весни.

Допомогла нам не заблукати у Шевченківському гаю та розшукати кожний первоцвіт вчений секретар Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького Оксана Омельчук. Тож, просимо і вас до перегляду фоторепортажу.

Жолуді дуба червоного. Фото – Олена Ляхович

Первоцвіт — “Петрові ключі”

Кажуть що на зиму сонце замикають у раю, тому воно не піднімається високо над землею і не гріє. А коли настає час для тепла, святий Петро кидає ключа вниз, щоб люди могли відімкнути браму і щоб прийшла весна.

Одного разу, коли апостол Петро, якому довірені були ключі від царства небесного, знаходився на варті біля входу в рай, йому раптом доповіли, що хтось, здобувши підроблені ключі, має намір проникнути туди без його дозволу. Вражений такою жахливою звісткою, апостол з переляку випустив з рук свою в’язку золотих ключів, і вона, падаючи від зірки до зірки, полетіла на нашу землю.

Бажаючи перехопити її, апостол відправив навздогін за нею ангела; але перш, ніж ангел встиг виконати наказ апостола, ключі вже впали на землю, глибоко в неї врізалися, і на тому місці виросла жовта, схожа на ключі апостола квітка.

Відтоді, додає переказ, хоча ангел, і взяв із собою ключі св. Петра назад, але слабкі відбитки їх залишилися на землі, і кожного року з них виростають квіти, які відмикають нам двері до теплої погоди, до теплого літа…
Первоцвіт високий. Фото - Олена Ляхович

Первоцвіт високий. Фото – Олена Ляхович

Первоцвіт високий. Фото – Олена Ляхович

Первоцвіт високий. Фото – Олена Ляхович

Медунка лікарська

Привертає увагу химерною строкатістю – в одному суцвітті квіти різного кольору. Це хитре пристосування для більш ефективного запилення. Справа в тому, що колір квітам дає особлива барвна речовина — антоціан. Цей барвник може мати різний колір залежно від реакції середовища. В кислому середовищі він червоний, а в лужному — синій. Власне, від цього залежить і колір квіток медунки.

Щойно розквітлі квітки мають кислу реакцію клітинного соку, тому вони червоні й рожеві. При відцвітанні реакція клітинного соку змінюється на лужну, і тому ми маємо цілу гаму переходів від червонясто-фіолетового до фіолетового і пізніше до блакитного й синього. Зміна кольору квіток — своєрідна сигналізація для комах-запилювачів: мовляв, квітки варто відвідувати, в них є нектар і вони потребують запилення, а інші вже відцвітають і не варті уваги.

Квіти медунки – духмяні і гарні, Тільки дзвіночки на ній різнобарвні.

Різні за віком в медунки всі квіти, Ходять в новому щодня її діти.
Милі малята – в рожевих сорочках, Юні дівчата – в бузкових віночках,
Пані вбираються в сині спідниці. –  Ось чому різні красуні-сестриці! 
(Автор Наталя Карпенко).
Додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини