Грибова зупа з пенцаком, дуже зимова

Грибова зупа з пенцаком, дуже зимова
Грибова зупа з пенцаком, дуже зимова

Лікую гострий післясвятковий зупкодефіцит гарячою поживною зупкою.

Ну все, Свята скінчилися (майже), всі шинкиковбаски доїджені, на вулиці льодовиковий період, значить треба терміново гріти свій організм чимось тепленьким. І для цього грибова зупа з пенцаком (*) пасує пречудово – поживна, смачна, а як пенцаку нема – можна взяти пшеницю, яка від куті залишилася.

Отже, лікуємо гострий післясвятковий зупкодефіцит.

Колись давно, на зорі цього сайту, я вже писала подібний перепис – Зупа грибова з крупами, і він є дуже подібний до того, що я зараз пропоную, тільки моя зупка була пісною, а ця, з Дарії Цвєк – вариться на волових (ну, або телячих) костях – в даному випадку на реберцях.


Зупа грибова з пенцаком
300 г волових костей
50 г сушених грибів
1—2 цибулі, петрушка
100 г пенцаку (перлової крупи)
1 ложка масла
1 ложка муки
100 г сметани
суха зеленина петрушки і кропу.

Кості порубати, помити, залити 2 л холодної води і варити на повільному вогні. Коли закипить, зняти піну, посолити і вкинути петрушку та розрізану навпіл, підпечену на пательні цибулю. Окремо зварити гриби, нарізати їх соломкою і разом з відваром влити в зупу.
Пенцак перебрати, помити і залити на 2—3 год. окропом, щоб пенцак швидше розварився. Щоб він не набрав синюватого відтінку, варити його окремо.
Масло запражити з мукою до ясно-брунатного кольору, заправити зупу, додати зварений пенцак, прокип’ятити, посолити за смаком, посипати подрібненою сухою зелениною петрушки і кропом. Наливаючи зупу у тарелі, додати по 1 ст. ложці сметани.

А тепер – премудрість, будьмо уважні 🙂

Я завжди до зуп даю багато коренів і зеленини – якщо навіть у переписі немає, але є під руками – додаю і селерку, і петрушку, і пастернак – тобто, те що є. Так і цього разу (це видно на знимках) – я варила росіл з великим і багатим яриновим букетом.
З моїх спостережень, пенцак і гриби варяться десь однаково довго, тому можна гриби спочатку замочити, добре помити, а потім варити в спільній воді із крупою.
Пенцак теж заздалегідь намочую, але не надто довго – набряк троха, та й варю.
Також, можна зробити запражку з цибулькою – від цього зупа тільки виграє.
Якщо варите зупку з костях з м’яском, то потім можна те м’яско обдерти і віддати в банячок, а можна змолоти і зробити або маленький паштетик на канапочки, або надівання до налисничків чи пиріжків.

Ой, щось мене потягнуло на зменшувальні і пестливі форми в називанні їжі… То, певно, від голоду. Треба йти вечеряти 🙂 Смачного вам і мені!

(*) Пенцак – перлова крупа. “Не бійтесь заглядати у словник” 🙂

Джерело: Пані Стефа

Додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини