“Львівські батяри, ціла наша родина, яблуко від яблуні впало недалеко” – знамениті слова “Кузі” з “Братів Гадюкіних”. Слова у яких криється цілий історичний пласт львівської міської культури. Життя “батяра” – вічні пригоди, вічні неприємності на свою, або чужу голову. Завжди у конфлікті з поліцією. Насміхатись і кепкувати з поліцая (цвігля) – чи не головне правило “львівського батяра”. Завжди веселі і завжди безжурні. “Львівське шумовиння” – яке ніколи і нікому не корилось. Верхній Личаків, Клепарів, Замарстинів – якщо у старі часи ти жив у цих місцях, ти вже був “батяр”.
У нас на Личакові добрий звичай мають
Завжди о девятій браму закривають
А якщо нам цвігель хце вкрутити гвинта
Ми йому відкриєм личаківський цвинтар.
Ось такі вони “львівські батяри”
І попадись таким хлопакам посеред ночі , то ті “обдирут” до нитки. І будеш мати повну дупу “шпіцаків”.
Були часи , були люди. Не той тепер Львів.
Джерело: lviv-1968.livejournal.com
Додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини
![Pinterest](https://pinterest.com/pin/create/button/?url=https://prolviv.com/blog/2016/04/05/lviv-batiarskyi/&media=https://prolviv.com/wp-content/uploads/2016/04/lviv_zhovkivske-91.jpg&description="Львівські батяри, ціла наша родина, яблуко від яблуні впало недалеко" - знамениті слова "Кузі" з "Братів Гадюкіних"...){kind=link}