Львів “батярський”

1056
© NAC
© NAC

“Львівські батяри, ціла наша родина, яблуко від яблуні впало недалеко” – знамениті слова “Кузі” з “Братів Гадюкіних”. Слова у яких криється цілий історичний пласт львівської міської культури. Життя “батяра” – вічні пригоди, вічні неприємності на свою, або чужу голову. Завжди у конфлікті з поліцією. Насміхатись і кепкувати з поліцая (цвігля) – чи не головне правило “львівського батяра”. Завжди веселі і завжди безжурні. “Львівське шумовиння” – яке ніколи і нікому не корилось. Верхній Личаків, Клепарів, Замарстинів – якщо у старі часи ти жив у цих місцях, ти вже був “батяр”.

© NAC

У нас на Личакові добрий звичай мають

Завжди о девятій браму закривають

А якщо нам цвігель хце вкрутити гвинта

Ми йому відкриєм личаківський цвинтар.

© NAC

Ось такі вони “львівські батяри”

І попадись таким хлопакам посеред ночі , то ті “обдирут” до нитки.  І будеш мати повну дупу “шпіцаків”.

© NAC
© NAC

Були часи , були люди. Не той тепер Львів.

© NAC

Джерело: lviv-1968.livejournal.com