Що ще треба для щастя? Ну, я навіть не знаю
І знову мене тягне на класику.. Ну, в тому сенсі, що ми всі щось таке подібне смажимо – хтось цибулю в тісті, хтось яблука в шляфрочках, а хтось такий лінивий як я візьме, та й поріже цибулі в дрібну кістку, посолить… але з такими темпами в весь перепис вам одним реченням розкажу 🙂
Я вже колись розказувала, здається, що інколи на мене нападає пляцочковий настрій – насмажити чогось не надто корисного, але надто звабливого, щоб відмовитися.
Отже, треба
1 велика цибуля – покраяти в дрібну кістку, посолити, скропити цитриновим соком;
кілька пір’їв зеленої цибульки – порізати (я ще дала троха черемші);
зеленина яка є (кріп, петрушка) – порізати;
400 мл кефіру або квасного молока;
2 яйка (можна сміливо брати 1, то просто в мене кури несуться (*), яєць нема куди подіти);
муки – скільки візьме;
вівсяні висівки – щоб зробити вигляд, що це дуже корисна страва;
соди на кінець ножа або порошку до печення пів ложечки.
Замішуємо з всього вищепереліченого не густе і не рідке тісто, таке щоб гарно ложкою бралося, і на олії смажимо пляцочки.
А як посмажаться – то зі сметанкою і першою редьковцею снідаємо. Що ще треба для щастя? Ну, я навіть не знаю..
Джерело: пані Стефа
Дорогі друзі! Ми продовжуємо працювати лише завдяки тому, що ви нас читаєте та підтримуєте. Якщо ви вважаєте вартим уваги те, що ми робимо, будь ласка, станьте нашим щомісячним спонсором, або зробіть одноразовий донат за посиланням👇☑️ patreon.com/lvivukr || або || ☕️ buymeacoffee.com/lvivukr
А також додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини
Дякуємо!
