11 серпня, Львів попрощається з військовослужбовцями Максимом Федоренком, Богданом Фадєєвим та Андрієм Шумиком, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Про це повідомляє ЛМР.
Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Максима Федоренка і Богдана Фадєєва поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна), Андрія Шумика — на кладовищі у Сокільниках.
Біографічні довідки захисників
Максим Федоренко (18.07.2002 — 11.08.2024) Уродженець селища Шевченко Донецької області.
Навчався у Піщанській гімназії (зі структурними підрозділами «Початкова школа» та «Дошкільний підрозділ») Покровської міської ради Донецької області. Згодом продовжив навчання у професійно-технічному училищі Покровського району Донецької області.
Працював у сфері лісництва на приватному підприємстві.
Зі слів рідних, Максим був добрим, чуйним і щирим, веселим та оптимістичним, водночас серйозним, відповідальним і працьовитим. Він любив спорт, особливо захоплювався воркаутом та важкою атлетикою. У вільний час із задоволенням переглядав фільми, грав у мобільні ігри, любив риболовлю та полювання. Особливе задоволення йому приносило майстрування — він любив працювати руками, створювати та ремонтувати різні речі.
У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 425-го окремого штурмового полку «Скеля» Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Максима Федоренка залишилися брат та сестра.
Богдан Фадєєв (26.08.1980 — 02.08.2026) Львів’янин.
Навчався у середній загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів №49 м. Львова. Згодом здобув професійну освіту у державному навчальному закладі «Львівське вище професійне політехнічне училище».
Проходив строкову військову службу.
Працював на приватному підприємстві «Фабрика авторського скла».
Зі слів рідних, Богдан був людиною великого серця — неймовірно сильним, сміливим, справедливим і наполегливим. Завжди відгукувався на прохання про допомогу, умів підтримати, дати мудру пораду й навіть перебуваючи далеко від дому, залишався надійною опорою для своєї родини. Для своїх дітей був люблячим, мудрим і турботливим батьком, а для дружини — надійним чоловіком, підтримкою та опорою. Мав аналітичний склад розуму, любив малювати, та створювати скляні скульптури. Найбільше цінував час, проведений із родиною, а також щиро любив тварин.
У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому та Дніпропетровському напрямках у складі 155-ї окремої механізованої бригади імені Анни Київської Сухопутних військ Збройних Сил України.
Нагороджений відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України — «Золотий Хрест».
У Богдана Фадєєва залишилися мати, дві доньки, сестра та родина.
Андрій Шумик (18.05.1974 — 05.08.2026) Львів’янин.
Навчався у середній загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів №31 м. Львова. Згодом здобув вищу освіту у Державному університеті «Львівська політехніка» за спеціальністю «Радіотехніка».
Закінчив військову кафедру.
Працював відеоінженером у Львівській обласній державній телерадіокомпанії, де згодом обіймав посаду начальника зміни. Надалі працював на приватних підприємствах, обіймаючи посади інженера у галузі телекомунікацій та технічного спеціаліста сервісного центру.
Зі слів рідних, Андрій був доброю, щирою, турботливою, відповідальною та люблячою людиною. Вирізнявся амбітністю, допитливим розумом і гарним почуттям гумору. Захоплювався радіотехнікою, любив інтелектуальні ігри та розв’язування логічних задач.
У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Північно-Слобожанському напрямку у складі 103-ї окремої бригади територіальної оборони імені митрополита Андрея Шептицького Сил територіальної оборони Збройних Сил України, а згодом — у складі 106-ї окремої бригади територіальної оборони Сил територіальної оборони Збройних Сил України на Хмельниччині.
У Андрія Шумика залишилися дружина, донька, брат із сім’єю та родина.
Дорогі друзі! Ми продовжуємо працювати лише завдяки тому, що ви нас читаєте та підтримуєте. Якщо ви вважаєте вартим уваги те, що ми робимо, будь ласка, станьте нашим щомісячним спонсором, або зробіть одноразовий донат за посиланням👇☑️ patreon.com/lvivukr || або || ☕️ buymeacoffee.com/lvivukr
А також додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини
Дякуємо!