29 вересня, Львів попрощається з військовослужбовцями Олексієм Котом та Оксаною Козулею, що загинули, захищаючи Україну від російських окупантів. Про це інформує ЛМР.
Прощання з Олексієм Котом розпочнеться об 11:00 в Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла у Львові. Опісля, близько 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають захисника на Личаківському кладовищі.
Чин похорону Оксани Козулі відбуватиметься о 14:00 в Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла у Львові. Опісля, близько 14:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають захисницю на Сихівському кладовищі.
Біографічні довідки захисників
Олексій Кіт (09.08.1974 — 22.09.2025) Уродженець міста Кишинів Республіки Молдова.
Навчався у середній загальноосвітній школі № 49 м. Кишинів. Згодом здобув професію інженера-механіка сільськогосподарських машин та механізмів у Львівському національному аграрному університеті.
Працював в Адвокатському об’єднанні «Павленко і партнери» та в Адвокатському об’єднанні «КПЛТ».
Зі слів рідних, Олексій з дитинства захоплювався автомоделюванням, згодом — деревообробкою та виготовленням меблів . Вирізнявся добрим серцем, мужністю, щирістю та великодушністю.
Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України у складі 540‑ї зенітно-ракетної Львівської бригади імені гетьмана Івана Виговського Повітряних сил Збройних Сил України та на Південно-Слобожанському напрямку у складі 3‑ї роти батальйону «Материк» прикомандирований до 72‑ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Сухопутних військ Збройних Сил України.
Нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест».
У Олексія Кота залишилися дружина, син та брат.
Оксана Козуля (25.07.1980 — 25.09.2025) Уродженка селища Шацьк Волинської області.
Середню освіту здобула за кордоном, там же закінчила технікум за спеціальністю «Управління транспортно-залізничним рухом». Після завершення навчання повернулася в Україну, де згодом створила сім’ю.
Проходила службу в Державній прикордонній службі України.
Зі слів рідних, Оксана була доброю, завжди готовою допомогти, водночас — вимогливою та цілеспрямованою. Вирізнялася охайністю, захоплювалась спортом і самовдосконаленням.
Із початком повномасштабного вторгнення переїхала до м. Львова та продовжила службу у складі 7‑го прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України, а згодом — у Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України.
Нагороджена відзнаками Державної прикордонної служби України «10 років сумлінної служби» та «15 років сумлінної служби».
У Оксани Козулі залишилися чоловік та син.
Дорогі друзі! Ми продовжуємо працювати лише завдяки тому, що ви нас читаєте та підтримуєте. Якщо ви вважаєте вартим уваги те, що ми робимо, будь ласка, станьте нашим щомісячним спонсором, або зробіть одноразовий донат за посиланням👇
☑️ patreon.com/lvivukr || або || ☕️ buymeacoffee.com/lvivukr
А також додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини
Дякуємо!