У Верховнiй Радi пропонують надати право голосу українській діаспорі

Судiть самi: виборчi дiльницi вiдкритi лише в 116 диппредставництвах України, а в останнiх президентських i парламентських виборах взяли участь, вiдповiдно, 73 тисячi й 41 тисяча українцiв, якi живуть за кордоном. Це — з понад десяти мiльйонiв, пише газета “Експрес”.

I нарештi в парламентi виникла iнiцiатива переламати ситуацiю, залучивши до виборчого процесу якомога бiльше мiгрантiв з України, розкиданих по всьому свiту. Як саме це можна зробити? Прояснили нардеп Євген Рибчинський, заступник гендиректора Комiтету виборцiв України Наталiя Линник та полiтолог Володимир Бардачук.

— Скажiть, а навiщо нам, українцям, якi живуть на територiї своєї держави, надавати право вирiшувати нашу долю людям, якi тут не живуть?

Є. Рибчинський: — Ми маємо об’єднати українцiв, якi є у свiтi. Поза межами України їх дуже багато, бiльше 10 мiльйонiв. Це i тимчасовi трудовi мiгранти, i студенти, i громадяни iнших держав. Щодо заробiтчан, то слiд розумiти, що їхня праця — це 5 — 6 мiльярдiв доларiв щорiчних надходжень iз закордону в українську економiку. Це значно бiльше за всi iноземнi iнвестицiї, разом узятi! Люди, якi фактично iнвестують такi шаленi кошти в Україну й походять звiдси, повиннi мати право голосу в тутешнiх справах.

— А як це втiлити щодо тiєї частини дiаспори, яка не має українського громадянства?

— Критерiями мають бути походження людини, її предкiв, але найважливiше — українська самоiдентифiкацiя, пiдтверджена практичною належнiстю до нашої культури. Якщо людина розмовляє українською, знає iсторiю свого народу i є фактично безпосереднiм носiєм культури, то повинна мати змогу звернутись по українське громадянство i брати участь у звершеннi долi свого народу. Ще один фiльтр вiд випадкових людей — фiнансовий. Ти готовий платити еквiвалент, скажiмо, 200 євро як податок на громадянство України? У такому разi тобi надають виборче та всi iншi права, якi має будь-який наш громадянин. Та якщо таких тiльки мiльйон буде, то це вже 200 мiльйонiв євро в державну скарбницю щорiчно! — Наскiльки така практика надання виборчого права поширена в сучасному свiтi? В. Бардачук: — Насправдi нiчого в цьому унiкального немає. Є навiть термiн, яким характеризують такi вiдносини мiж державою походження i мiгрантами, — “зовнiшнє громадянство” (external citizenship). Участь громадян у полiтичному життi на батькiвщинi вiдбувається через участь у виборах, лобiювання iнтересiв країни походження в країнi перебування, а також — iнтересiв мiгрантiв на батькiвщинi.

— А як це вiдбувається? — Наприклад, iталiйцi, якi проживають за кордоном, мають право обрати 12 представникiв до нижньої палати парламенту та 6 сенаторiв. Французи ще з початку 1980-х рокiв обирали 150 членiв Вищої ради французьких громадян за кордоном, якi своєю чергою делегували 12 представникiв дiаспори до сенату. Завдяки законодавчим змiнам 2012 року тепер ще й прямо обирають 11 представникiв дiаспори до нижньої палати парламенту. З iншого боку, часто країни, якi активно розвинули дiаспорне голосування, все-таки встановлюють певнi критерiї участi у виборах на батькiвщинi. Це може бути, зокрема, максимальна тривалiсть перебування за межами держави. Вона рiзна i становить для нiмцiв 25 рокiв, британцiв — 15 рокiв, австралiйцiв — 6 рокiв, канадiйцiв — 5 рокiв, а для туркiв — 6 мiсяцiв, пiсля чого виборець втрачає право голосувати. В Iталiї, навпаки, пiд дiю законодавства про голосування за кордоном не пiдпадають громадяни, якi перебувають на чужинi менше нiж рiк. — У який спосiб нинi громадяни iнших країн найчастiше голосують за кордоном?

Н. Линник: — Багато де дозволене дистанцiйне голосування поштою, але в останнє десятилiття набуло популярностi електронне голосування. Бо це зручно, швидко та дешево. В Естонiї на останнiх парламентських виборах 2015 року проголосували он-лайн естонцi зi 116 країн свiту. Проголосувати он-лайн можна було навiть з мобiльного телефону, завантаживши вiдповiдне програмне забезпечення та пiдтвердивши свiй вибiр електронним пiдписом. Загалом, голосування через iнтернет в Естонiї проводиться вже увосьме. На Фiлiппiнах пiд час виборiв 2007 року завдяки е-голосуванню змогли проголосувати 26 тисяч громадян, якi проживають у Сiнгапурi. У Францiї на виборах 2009 року до сенату через iнтернет проголосували 340 тисяч громадян, котрi перебували за кордоном. Це дiє в Iндiї та Об’єднаних Арабських Емiратах, Норвегiї, Боснiї та Герцеговинi, Латвiї, Литвi i збiльшує явку виборцiв.

— А коли в нас це реально втiлити?

Є. Рибчинський: — За якихось декiлька мiсяцiв можна створити електронну систему голосування з будь-якої точки свiту.

Н. Линник: — Справдi, ефективно нинi розв’язати цю проблему можна, тiльки надавши громадянам право електронного голосу. Але коли захiдна цивiлiзацiя зiткнулася з гiбридною агресiєю Росiї, iз застосуванням кiбератак, зокрема й на електроннi системи, задiянi в проведеннi виборiв, електронне голосування перестало бути очевидним позитивом. I тепер у країнах, де дуже поширене дистанцiйне голосування через iнтернет, вельми активно обговорюють повернення до старого доброго очного голосування бюлетенями на дiльницях… Просто має з’явитися надiйнiший електронний спосiб голосування, нiж є нинi, повинне бути убезпечення вiд втручання в електроннi системи.

Додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини