Кількість пісень, присвячених Львову, сягає сотень, якщо не тисяч. Що дуже важливо – чимало з них зберігають популярність попри те, що написані десятки років тому. Є пісні, які асоціюються з одним виконавцем, і стали популярними саме завдяки його особистому шарму. Є пісні, які мають різних виконавців, виконуються у кількох мовних версіях. А раз так, то можна спробувати визначити найпопулярніші пісні про Львів. Як то кажуть, усіх часів та народів. Критерій популярності доволі простий – кількість переглядів на YouTube.
Номер один за популярністю – «Тільки у Львові», неофіційний гімн нашого міста, найбільша кількість версій та виконавців, українська та польська версії. Це відома пісня у виконанні ведучих місцевого радіо у Львові за Щепка і Тонька, переспівана Віктором Морозовим, Los Colorados та Юрієм Гнатковським.
Друга за популярністю – «То Є Львів» Кузьми Скрябіна. Втім, її популярність, цілком можливо, спричинена популярністю самого Кузьми, який, на жаль, пepeдчасно пiшoв із життя.
Третя за популярністю львівська пісня є «Личаківське танго», а його виконавцем є польський Chór Dana. Пісня походить з 1930 року, а сам колектив – з 1928 року, спочатку був заснований як чоловічий вокальний квартет під керівництвом Владислава Даниловського (власне від його скороченого прізвища і походить назва). Є і український варіант цієї пісні у виконанні Віктора Морозова.
Четверта за популярністю – “Хлопці з Бандерштату”. Пісня легендарних Братів Гадюкіних, втім на Ютюбі найбільшою популярністю користується версія у виконанні гурту «Кому вниз», яка була виконана на концерті пам’яті Сергія Кузьмінського.
Дехто говоре “Бaндити, хyлiгaни
З тої гoлoти людей не буде”
А ми ся подивим, як потреба стане,
Хто полiзе в льох, а хто пiд кyлi пiде.
Найдивніше у цих, написаних у мирний час словах, їхня актуальність сьогодні, бо потреба таки стала. Зрештою, недарма одна з неофіційних назв Львова – Бандерштат.
П’ятою за популярністю є «Старенький трамвай». Однак для «Піккардійської терції» вона стала направду фартовою – саме вона є першою піснею дебютного альбому «Піккардійців», який вийшов ще у 1994 році. Отож 21 рік поспіль пісня не виходить з їх репертуару при тому, що, за словами Славка Нудика, вони не люблять «їздити на одній пісні».
Шостою за популярністю є «Марш львівських дітей». Тривoжна, військова пісня, автор якої, на жаль, не відомий, на мелодію з оперетки Лео Фалла Księżniczka dolarów. У Першій світовій війні львів’яни („Lwowskie Dzieci”) служили здебільшого у 30 піхотному полку австрійської армії, який 26 липня 1914 року вирушив у Боснію і Герцоговину. Власне, у пісні відображено момент відправки на фронт молодих львів’ян. Втім, друга версія пісні відображає відправку австрійських військ 23 серпня 1914 року на боротьбу з Росією. Загалом, пісня має декілька варіантів та виконується на львівському діалекті польської мови, тобто балаку, що додає їй колориту. Крім того, це одна з небагатьох пісень на тему Першої світової війни.
Сьома у рейтингу сучасна польська пісня A LWOW TO DLA MNIE ZAGRANICA, її виконавцем є Роман Колаковський, Поляки таки ностальгують за Львовом, однак водночас вони розуміють, що Львів – то таки інша держава. Втім, ця пісня таки про два міста: Львів та Вроцлав, місто, куди, як відомо, виїхало чимало колишніх львів’ян. Для їхніх дітей Вроцлав став батьківщиною, а Львів – закордоном, де минуло дитинство їхніх батьків.
Восьмою у рейтингу є весела пісня у виконанні польського співака Мацєя Врублевського «Бабця зі Львова». Пісня, яка знову ж таки повертає нас у довоєнний Львів з його характерним вигуком «Та йой!» — саме за ним тоді впізнавали львів’ян у міжвоєнній Польщі.
Дев’ята за популярністю є пісня «Львів» із фільму «Золотий вересень» у виконанні «Пікардійської терції». Ностальгія за тим старим Львовом, який було втpaчeно у вересні 1939 року. Традиційно інтелігентне виконання «піккардійців» найкраще пасує до цієї пісні. І, зрештою, її двомовність знову нагадує про рівноправність двох культур – української та польської у історії нашого міста.
10 місце у рейтингу найпопулярніших пісень про Львів займає «Куплю си газету» у виконанні гурту «Львівське ретро». Пісня походить з 30-х років ХХ століття і за словами Ростислава Демчишина, керівника «Львівського ретро» у той час не було «мінусовок», тож і співаки тоді були справжніми. Ну а справжнє таки залишається в історії.
Олександр Сирцов для KAVA.LVIV.UA
Додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини