Як український письменник змусив Європу чекати на кожен новий твір

Львівський письменник Леопольд фон Захер-Мазох увійшов в усі підручники з психотерапії і створив образ “демонічної жінки з нагайкою”.

Серед його шанувальників були Флобер, Дюма-молодший та Віктор Гюго. Французи настільки обожнювали Мазоха, що ставили його в один ряд із Гете. Народному улюбленцю французький президент особисто вручить найвищу відзнаку країни – орден Почесного Легіону.

А все це за пікантні романи, де автор уперше зобразив жорстоких красунь у хутрі і з батогом, приправивши історії описами українського села й додавши галицького колориту.

Як і запевняють психологи, все почалося з дитинства. Захер народився в сім’ї львівських аристократів. Батько – голова місцевої поліції, мама – донька ректора Львівського університету.

Їхній син виявився настільки хворобливим, що подружжя віддало його годувальниці Гандзі в село неподалік Львова.

Разом з молоком малий вбирав і масу пісень, легенд, історій про козаків та опришків. Так зародилася перша частина творчості.

А друга проявилася випадково. Якось Захер підгледів любовні ігри своєї родички. Допитливого хлопця швидко виявили і відгамселили. І на здивування самого ж Захера, останнє йому сподобалося найбільше.

А потім був переїзд у Чехію, далі — в Австрію. У 19 років Захер став доктором юриспруденції.
Так би й сидів над збірками законів, та заважали яскраві образи в голові. Аби їх позбутися, виклав еротичні сюжети на папері й заради цікавості надіслав видавцеві. Твір миттєво вийшов друком, а від автора вимагали нових робіт. Про нудне право можна забути.

“Венера в хутрі”, “Дон Жуан із Коломиї” – ці твори не тільки додали перчинки консервативній Європі, але яскраво описали й саму Україну: наші традиції, обряди гуцулів та побут українських селян.

Джерело: 24tv.ua

А також додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини

Дякуємо!