Командир Bradley зустрів у бою рідного батька – російського танкіста: чим закінчилася історія

Олександру з 47-ї бригади довелося зустрітися в одному бою з рідним батьком, який воював на боці окупантів.

На Авдіївському напрямку екіпаж бойової машини піхоти Bradley вступив у бій з російським танком. Як виявилося, командир екіпажу Олександр зустрів у бою рідного батька – російського танкіста.

Про цю історію розповідає видання “Настоящее время”.

Олександр – військовослужбовець 47-ї бригади ЗСУ. Його екіпаж у відкритому бою підбив два російські танки. Після цього бійців показали в українських ЗМІ та російські пропагандисти.

За деякий час Олександрові зателефонували з невідомого номера. Голос у слухавці промовив: “Я твій батько”. І запропонував перейти на бік окупантів.

Як виявилося, батько Олександра воював танкістом на боці російських загарбників на тому самому напрямку та місці.

“На що він розраховував? Що я одразу прибіжу? Ні”, – каже боєць.

За словами військового, батько кинув його з матір’ю, коли він був зовсім маленьким: “Мама – українка, а він із Росії. В Україні він начебто був, я мало про нього знаю”.

У виданні наголошують, що Олександрові з батьком довелося зустрітися в одному бою. Точніше, побачити броньовані машини один одного. Наш військовий був з екіпажем на завданні, коли на них несподівано вискочив російський танк.

“Виїхав танк і вистрілив у бік. Броня витримала. Одразу зателефонував батько”, – розповідає командир Bradley.

Виявилося, що в тому російському танку був батько Олександра. Він зателефонував до сина і запевняв, що припинив стріляти, коли зрозумів, хто в екіпажі Bradley. Але Олександр йому не повірив, адже стрілянина насправді не припинялася: “Ми колись на відкаті були, по нас однаково працювали далі. Факт залишається фактом. Батьківського там більше не було. Там була вигода. Гроші! Гроші!”.

Через якийсь час Олександр дізнався, що його батько-окупант загинув.

“Він виїхав, три рази на міні підірвався і вже почав сам горіти. Екіпаж не весь вибіг. По ходу він не зміг вилізти, і там і залишився. У кожного своя доля. Він знав, на що йде. Я особливо його не знав, його не бачив. Для мене це не було, що типу батько, що типу шкода. Це моя робота. Він вибрав свій бік. І все”, – підсумував боєць.

Дорогі друзі! Ми продовжуємо працювати лише завдяки тому, що ви нас читаєте та підтримуєте. Якщо ви вважаєте вартим уваги те, що ми робимо, будь ласка, станьте нашим щомісячним спонсором, або зробіть одноразовий донат за посиланням👇

☑️ patreon.com/lvivukr || або || ☕️ buymeacoffee.com/lvivukr


А також додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини

Дякуємо!