 український хіт){kind=link}
Тараса Петриненка, як колись діда Панаса з УТ-1, знають усі.
Він написав найбільший (після івасюківської «Червоної рути») український хіт — пісню «Україна». Яку чули всі, а половина точно знає слова.
Тарас Петриненко народився 10 березня 1953 року. Свою музичну діяльність розпочав у 1969 році з виступу на танцмайданчику з гуртом «Еней», що складався з учнів музичної школи-десятирічки ім. М. В. Лисенка. У 1970 році цей гурт дебютував на телебаченні і майже два роки був безперечним лідером української рок-музики.
У 1971 році Тарас Петриненко створює новий гурт «Дзвони», який проте у 1974 році об’єднався з «Енеєм». Новостворений ВІА «Візерунки шляхів», довантаживши лірику «Дзвонів» (вірніше, Петриненка) та фолк-рок «Енея» патріотикою членів спілки композиторів, на початку 1975 року записав на «Мелодії» платівку-гігант. Відразу ж гурт запросили до Укрконцерту, де під назвою «Гроно» він проіснував майже рік.
Після служби в армії Петриненко недовго керував знаменитим ансамблем «Мрія», та після того, як йому заборонили виконувати з ним власні пісні (зокрема, «Пісня про пісню»), він з гуртом «Чарівні гітари» переїхав до Росії.
З 1982 року Петриненко працює в тульському ансамблі «Красные маки», який на той час складався виключно з українських музикантів. Тут він написав свої перші російськомовні хіти — «След погасшей звезды», «Перелётная птица», «Однажды утром», «Я скоро вернусь».
Повершувшись 1986 року на Україну, Петриненко разом з гітаристом Ігорем Шабловським (екс-«Еней», «Гроно», «Синяя птица», «Аеробус») та співачкою Тетяною Горобець (екс-Театр естради) відроджує «Гроно». Спершу репертуар гурту дублював репертуар «Маків» з доданням кількох україномовних творів (зокрема, «Пісня про пісню»), та невдовзі з’явилася пісня «Україна» та інші, і досить швидко Петриненко став лідером української естради. Дещо політизований і розтиражований лейблом «Кобза» альбом 1989 року «Я професійний раб», здається, зовсім не мав вад. Цікаво, що всі вважали «Гроно» поп-гуртом, хоч весь альбом аранжовано в стилі прогресив-рок.
В 1991 році Петриненко почав запис для «Аудіо України» альбому «Господи, помилуй нас», який було завершено лише через два роки. Причиною тому став розвал гурту «Гроно» — одного разу акомпануючі музиканти просто не повернулися із зарубіжних гастролей. Та це не відбилося на якості альбому — за підсумками 1993 року його було визнано найкращим в Україні.
В 1995 році Петриненко деякий час вів на центральному телебаченні України програму «Колискова для дорослих». Влітку 1997 року на «Таврійських іграх — VI» Тарас Петриненко отримав Всеукраїнську премію в галузі музики та масових видовищ «Золота Жар-птиця» в номінації «Жива легенда». Наприкінці року фірма «Нова Рекордс» випустила третій сольний альбом Тараса Петриненка «Любов моя»; також нарешті було розтиражовано попередній альбом.
У 1999 році за особистий внесок у розвиток національної культури і мистецтва та вагомі творчі здобутки солісту-вокалісту концертно-творчої організації «Київщина» Тарасові Петриненку присвоєно звання Народного артиста України.
В 2003 році лейбл “Атлантик” зарахував Тараса Петриненка до когорти рок-музикантів і видав збірник його пісень у серіїї «Рок-Легенди України».
Музикант і композитор Тарас Петриненко продовжує плідно працювати над новими піснями, дає концерти в Україні та за кордоном.
Джерело: Дударик
Додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини