У старих радянських фільмах глядачам надавали неправдиві факти про Україну, через що у багатьох громадян СРСР народилися брехливі образи українців.
Так, на думку популярного білоруського блогера Максима Мировича, у багатьох радянських стрічках українці виставлялися “недалекими, злодійкуватими і дурними сільськими недотепами”. Кілька яскравих прикладів він навів у своєму блозі, передає Обозреватель.
“В степах України”, 1952
За словами Мировича, сюжет фільму по-соціалістичному невигадливий – друзі Селівон Іванович Часник і Кондрат Галушка – голови колгоспів “Смерть капіталізму” та “Тихе життя”, кожен з них по-різному веде свою діяльність, прагнучи поліпшити показники надоїв і намолотів – за сюжетом це класична радянська “боротьба кращого з хорошим”.
Блогер також зазначив, що “В степах України” – фільм, завдяки якому сформувався і “зацементувався” сталінський образ “дружнього х*хла” – товстого і дурного сільського жителя зі смішним прізвищем. Українці в стрічці представлені як абсолютно аполітичні любителі вареників, з відсутнім характером і поглядами.
“Саме такі громадяни в більшості своїй пережили сталінські репресії і депортації і багато в чому визначали обличчя України після Голодомору. В “совкових” фільмах ніхто не розповідав, куди ж раптом зникли чесні, гарні, активні та небайдужі українці – вони давно загинули від голоду, були страчені або депортовані. Замість цього показували тих, хто вижив – видаючи цю страшну картину за нормальне суспільство”, – підкреслив Мирович.
“Триста років тому”, 1956
На думку білоруського блогера, це – пропагандистський радянський фільм, котрий в радянсько-імперському ключі пояснює війни і смуту XVII століття – нібито українці боролися за “возз’єднання з Росією”, якоъ як назви країни в XVII столітті навыть не існувало.
“З таким же успіхом українці могли за задумом творців фільму боротися в XVII столітті за “возз’єднання з СРСР”. Але авторів фільму це не бентежить – російська кавалерія під триколорами хвацько скаче “возз’єднувати” Україну. Загалом, така собі класична радянська пропаганда, яка до речі, була знята з прокату майже відразу після початку показів”, – підкреслив Мирович.
“Весілля в Малинівці”, 1967
“Весілля в Малинівці” Максим Мирович назвав найбільш одіозним радянським пропагандистським фільмом про Україну.
“У ньому брехливе абсолютно все, за винятком декорацій – мазанок, соняшників, степів та іншої природи. Фактично, для фільму була створена якась інша, віртуальна Україна, яку дуже хотіли б бачити в Кремлі – цілком російськомовна, що з хлібом-сіллю зустрічає радянські війська з Москви”, – висловився він і додав:
“Радянській парадигмі підпорядковані і всі вчинки і навіть зовнішність героїв – місцевого отамана Грицька показують як злого і жадібного чоловіка, вся “банда” якого суцільно складається з якихось кривих, косих, і товстих. Червоноармійці ж навпаки – всі суцільно молоді, красиві, активні… Ну зрозуміло симпатії місцевих жителів будуть на боці окупантів”.
Дорогі друзі! Ми продовжуємо працювати лише завдяки тому, що ви нас читаєте та підтримуєте. Якщо ви вважаєте вартим уваги те, що ми робимо, будь ласка, станьте нашим щомісячним спонсором, або зробіть одноразовий донат за посиланням👇☑️ patreon.com/lvivukr || або || ☕️ buymeacoffee.com/lvivukr
А також додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини
Дякуємо!