“Тоді ми перли на фронт все, що могли – їжу, одяг і техніку” – в Україні святкують День волонтера

813

5 грудня в світі відзначається День волонтера.

В Україні свято набуло популярності після подій Революції Гідності та на початку вiйни – з окупації Криму, розповідає Gazeta.ua.

Тоді, у 2014 року українці проявили дивовижну самоорганізацію. В ті дні, коли столиця горіла від вуличних протистоянь, на Майдан везли бензин та канапки.

Під час окупації Криму у лютому-березні 2014-го кримчани купували для, заблокованих російською регулярною армією, наших військових їжу.

“Ми їхали в магазин і купували їжу. Потім через паркан перекидали все це. Шкода, що всі вони згодом триколор підняли. Теж випадок був: тієї-ж зими їхали машиною в Херсон. Зупинилися біля наших(українських військових – Gazeta.ua) спитали чи привезти їм чогось смачненького. Виявилося, що треба їжа. Подзвонила всім своїм знайомим, що залишилися і дала завдання – нагодувати. Коли поверталися через пару днів, то виявилося, що народ почав до них з їжею їздити. Досі, коли їдемо до України – кидаємо на картки волонтерам гроші”, – розповідає жителька окупованого Севастополя Лариса (дані змінено в цілях безпеки). Після анексії Криму та арештів безневинних людей росіянами, кримчани почали збирати гроші для політв’язнів.

На початку війни виявилося, що українську армію за попередніх президентів зруйнували.

“Тоді ми перли на фронт все, що могли — їжу, одяг і техніку”, – каже переселенець з Донбасу, волонтер Тім Златкін.

Цій владі байдуже, що ми робимо. Вони нам не допомагають. Але головне, що не заважають.

2014-го деякі фонди мали обороти у мільйони гривень.

У 2016-му волонтерський рух розрісся і розширив свою діяльність. Долучилися правозахисники, юристи й колишні військові. Вони стали рушійною силою армійських реформ. Проте і почався відтік, коли дещо налагодилася ситуація з грошовим і матеріальним забезпеченням військових.

“З 2016 року забезпечення армії речами та їжею в основному налагодилося. Зараз допомога необхідна у тих речах, які не “закриває” Міноборони: прицели, тепловізори, деякі види спеціального спорядження, ремонт автомобілей та інше. Були проекти, якими займалися лише волонтери, наприклад “Польова пошта”. У зв’язку з тим, що лінія фронту стабілізувалася, відкрилися відділення Укрпошти та Нової пошти, цей прект призупинили. Волонтерська допомога досі необхідна в питаннях евакуації поранених з 1-ї лінії. Цим займаються такі проекти, як “Перший добровольчий медичний шпиталь”, Ангели Тайри”, ASAP”, – каже військовий журналіст та волонтер Олександр Шульман.

“На жаль, бюджет Міністерства оборони — 60 відсотків необхідного. Це через те, що донині діють радянські норми й нормативні документи. На нас досі технічні питання. А все, що дійсно треба, коштує дуже дорого. Іноді армія буксує, тут втручаємося ми і, наприклад, починаємо навчати кулеметників. Бо постанова із врахуванням досвіду ведення позиційної війни є, але десь валяється по кабінетах. На шостому році війни чекає черги на підпис”, – Юрій Москаленко.

Іноді армія буксує, тут втручаємося ми і, наприклад, починаємо навчати кулеметників.

Киянка 40-річна Олеся Корягіна 6-й рік плете маскувальні сітки. Вона розповіла, що на початку війни отримувала від Міністерства оборони старі бушлати й форму безкоштовно для виготовлення маскувальних сіток.

“На початку війни нам допомагали всі. Безкоштовно надавали приміщення. Зараз масштабної допомоги немає, бо війна стала окопною. Цій владі байдуже, що ми робимо. Вони нам не допомагають. Але головне, що не заважають. Ставлення до волонтерів змінилося після Мінських переговорів. Тоді люди почали думати, що війна завершуватиметься, і в мене питали: “А що, ще щось треба?”, – каже вона.

Команда президента України Володимира Зеленського за підсумками саміту у “нормандському форматі”, але обіцяє обмежити ці зміни питаннями децентралізації, в тому числі щодо ОРДЛО.

Про це заявив помічник президента Андрій Єрмак на зустрічі у Лондоні, пише “Європейська правда”