А що замість танка, або як заповнити простір у Львові після знесення радянських пам’ятників?

0
1136
Львівський танк
Львівський танк

Після проголошення в Україні незалежності радянська спадщина у вигляді пам’ятників не так швидко покинула п’єдестали у нашій країні. Леніни та Жукови ще довго протрималися на українських постаментах. Хоча українці потрохи таки почали прощатися із рудиментами совєцького минулого; суттєво посприяв цьому зокрема і Закон про декомунізацію.

Піонерами (як би дивно не звучало це слово в даному контексті) у декомунізації ще задовго до ухвалення вже згаданого закону стали, звісно, західняки.

Якщо у Харкові Ленін простояв на центральній площі до вересня 2014 (!) року, то львів’яни впоралися із більшовицьким вождем набагато раніше – Леніна повалили також у вересні, але ще навіть до проголошення незалежності України – у 1990 році. За демонтажем цього пам’ятника спостерігало тоді понад 50 тисяч містян.

Демонтаж пам’ятника Леніну у Львові
Демонтаж пам’ятника Леніну у Львові

Хоча, чого гріха таїти, у Львівській області у різних населених пунктах все ще зберігаються радянські пам’ятники, які мирно уживаються із монументами Бандері чи Шухевичу.
Навіть у Львові один із комуністичних пам’ятників протримався на диво довго. Монуме́нт бойової сла́ви радянських Збройних сил на Стрийській простояв аж до 2018 року, поки невідомі вночі не повідбивали від нього молотками та ломами елементи. Зрештою влада була змушена майже повністю демонтувати меморіал.

Одним із найпримітніших радянських пам’ятників у Львові був танк моделі ИС-2 (абревіатура на честь Иосифа Сталина) на верху Личаківської . Цей монумент в радянські часи присвятили «героям гвардійцям-танкістам Армії генерала-полковника Лелюшенка, що полягли в боях за свободу й незалежність Великої Радянської Батьківщини”.

Львівський танк
Львівський танк

Треба віддати належне радянським креативникам: розташований фактично на одній із найвищих точок Львова, танк відразу впадав у вічі і запам’ятовувався надовго. Зрештою, львів’яни і досі знають місце під Церквою Покрову Пресвятої Богородиці як «місце, де колись стояв танк».

Танк демонтували на початку 1990-х рр., п’єдестал ще постояв кілька років, згодом знесли і його.
А, наприклад, п’єдестал, на якому стояв колись пам’ятник радянському письменнику Я.Галану на площі Петрушевича, стоїть і досі.

Все, що залишилося від пам’ятника Я.Галану
Все, що залишилося від пам’ятника Я.Галану

Сьогодні, коли Львів майже повністю звільнився від радянської монументальної спадщини, постає не менш важливе та актуальне питання – а що замість танків та вождів? Чим заповнювати міський простір? Новими пам’ятниками?

Директор Музею «Територія терору», громадський діяч Тарас Чолій має свою точку зору з цього приводу:

«У Львові вже нема радянських пам’ятників, залишилися окремі елементи на будинках сталінського періоду, наприклад, на Городоцькій. На мою думку, радянські пам’ятники у в свій час треба було демонтувати і залишити чистий простір, а не бігти зразу ставити на місці Леніна Бандеру. З того, що ми за незалежності України поставили у нашому місті, мало чим можна гордитися, мало на чому відпочиває око. Шептицький – найкраще з того всього, Бандера – практично Ленін, Антонич – якесь дерево; тут у нас криза…»

Один із варіантів заповнення простору в місті – втілювати на місцях громадські ініціативи. Адже хто, як не самі містяни, знає найкраще, що їм хотілося би бачити на місці знесених пам’ятників?

«Місцеві мешканці все активніше подають свої проєкти. Люди усвідомлюють, що вони є творцями простору, в якому живуть. Мені здається, що подання тих проєктів, які не несуть нового монументального характеру і не пропонують збільшення кількості пам’ятників і табличок, а, власне, роблять більший акцент на зелені і місцях, зручних для дітей і людей старшого покоління, є позитивним сигналом. Багато з цих ідей є «сирими», але, думаю, в процесі подальшої роботи над ними і з залученням широких архітектурних кіл можна з кожної ідеї зробити цілісний і якісний проєкт», – вважає в.о.головного архітектора Львова Антон Коломєйцев.

Зміни починають з маленьких кроків. Мешканці Личаківського району вирішили не чекати, коли замість танка їм поставлять черговий пам’ятник. Вони вважають – біля Церкви варто зробити сучасну відпочинкову зону.

«Цьогоріч ми подаємо на конкурс проєктів Громадського бюджету проєкт «Покровська площа». Хочемо змінити площу біля Церкви Покрову Пресвятої Богородиці (відому львів’янам як таку, на якій колись стояв танк) на сучасний, облаштований відпочинковий простір. Тут будуть прогулянкові доріжки, алейки, лавочки та смітники, а також сцена просто неба для вуличного кінотеатру чи культурно-мистецьких заходів. Для безпеки та відчуття затишку простір буде огороджено живоплотом. Наша спільна перемога у цьому конкурсі вдихне нове життя у цю площу, а львів’янам та гостям міста відкриє новий прекрасний куточок Львова для відпочинку і насолоди» – каже координатор Офісу Розвитку СДБ Тарас Косар.

«Покровська площа», вул. Личаківська
«Покровська площа», вул. Личаківська

Конкурс прєктів громадського бюджету триватиме до 15 листопада. Відтак кожен львів’янин може віддати свій голос за ті зміни, які він хоче бачити у своєму місті, і стати учасником творення нового Львова.

Роксоляна Панич для Про Львів