“Можна будувати”: вчені НАН схвалили будівництво Hyperloop в Україні

Hyperloop в Україні бути. Рік тому, в лютому 2018 року міністр інфраструктури Володимир Омелян заявив, що Україна починає вивчати будівництво Hyperloop. Національна академія наук зробила розрахунки і днями дійшла висновку, що вакуумний потяг можна будувати паралельно з високошвидкісними залізницями, пише Сьогодні

Hyperloop становить собою герметичну капсулу на аеродинамічній подушці, яка може розвивати швидкість від 500 км/год в сталевій трубі. Цей вид транспорту 2013-го запропонував Ілон Маск. У теорії, технологія дозволить транспортувати людей і вантажі на швидкості 1000 км/год.

Наразі Hyperloop – експериментальний проект. Зараз над його розробкою працює 10 компаній: чотири з них в США, інші в Канаді, Іспанії, Індії, Нідерландах і Польщі. Передбачається, що вакуумний транспорт з’єднає всі мегаполіси в світі. А рік тому Міністерство інфраструктури оголосило про запуск проекту і в Україні під назвою HypeUA. Центром розробки і тестування вакуумного поїзда стане Дніпро. Випробувальний майданчик збираються побудувати вже цього року.

Сайт “Сегодня” вивчив доповідь Національної академії наук України “Перспективи транспорту п’ятого покоління” і розібрався, куди поїде нове технологічне диво.

Куди може поїхати український Hyperloop

З Харкова до Львова за годину. За стільки Hyperloop міг би проїхати 875 км між двома українськими містами. А з Києва до Одеси і зовсім можна було б дістатися за 35 хвилин. Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук порівняв Hyperloop з чотирма видами транспорту: високошвидкісною залізницею, звичайними потягами, перельотом на літаку і поїздкою на авто. Якщо з Києва до Львова їхати 5 год. 41 хв., то Hyperloop здатний подолати 468 км між містами за 37 хвилин. А замість 10 годині 32 хв. з Харкова до Львова на авто – 1 годину і 4 хв. на Hyperloop. Найдорожчими з можливих маршрутів, які можуть пройти Україною, будуть Київ-Дніпро і Одеса-Миколаїв, відзначають в НАН. Все через те, що через річки (Дніпро і Південний Буг відповідно) доведеться будувати мости і тунелі, що робить проект дорожчим.

Всього НАН пропонує вісім маршрутів для Hyperloop:

• Київ-Львів (37 хв.);
• Київ-Одеса (35 хв);
• Київ-Харків (33 хв);
• Київ-Дніпро (32 хв);
• Харків-Львів (1 ч. 4 хв.);
• Одеса-Львів (47 хв.);
• Дніпро-Львів (1 ч.);
• Київ-Вінниця (19 хв.).

Але чи будуть вигідні маршрути – питання. Справа в тому, що проїзд буде недешевим, вважають в НАН. З вакуумним поїздом конкуруватимуть авіакомпанії, які зможуть знизити ціни. До слова, швидкість Hyperloop – 1080 км/год, а літака – 841 км/год.

Тому подальше дослідження Hyperloop потрібно засновувати на пасажиропотоках між містами України.

“Більшість проектів високошвидкісного руху, які сьогодні діють в Європі, не мали успіху, саме через завищені прогнозні показники пасажиропотоків. При цьому треба враховувати плани сусідніх країн з будівництва Hyperloop, що дозволить об’єднати Україну і Європу в одну мережу. Найперспективнішими будуть великі міста з високою діловою і туристичною активністю“, – йдеться у висновках дослідження Інституту економіки та прогнозування НАН.

Найближча до України країна, яка вивчає будівництво Hyperloop, – Польща. На сьогодні в Польщі створили компанію Hyper Poland. Поки компанія планує розвинути швидкість потягів близько 600 км/год для вантажних перевезень в вакуумі.

Скільки коштує Hyperloop

Побудувати Hyperloop дешевше, ніж високошвидкісну залізницю. Будівництво кілометра Hyperloop коштує 16-18 млн доларів. А кілометр високошвидкісної залізниці – 26,7 млн ​​дол. за км.

Компанія Ілона Маска SpaceX підрахувала тариф за весь маршрут в 300-650 км – 10-20 доларів. У Hyperloop Transportation Technologies для маршруту Абу-Дабі-Дубай розрахували суму 10-15 доларів.

За підрахунками Українського інституту майбутнього, вакуумний тунель з Києва до Одеси можна побудувати за 3,6 млрд доларів. А квиток б обійшовся в 19,9 долара або 593 гривні. Хоча за іншими розрахунками ціна квитка повинна бути не менше 4384 гривень, щоб проект окупився за 30 років.

“Реалізація Hyperloop на цей момент економічно недоцільна. В Україні велика вартість капіталу призводить до значних труднощів у фінансуванні інвестиційних проектів і їх окупності. Фінансування з Державного бюджету України – неможливо через нинішні макрофінансові проблеми”, – йдеться в звіті Українського інституту майбутнього.

За чий рахунок в Україні будуватимуть Hyperloop

Держава не фінансуватиме Hyperloop. Цим займуться приватні компанії. А центром розробки і випробування вакуумного поїзда повинен стати Дніпро.

Однак зараз над проектом працюють Академія наук, підприємства “Південмаш”, “Укроборонпром”, Каховський завод електрозварювального устаткування, інноваційний парк Unit City і інші компанії. Проект в Україні підтримує корпорація Octagonal, яка працює над проектом Hyperloop в Мексиці. А влітку минулого року Міністерство інфраструктури підписало меморандум з Hyperloop Тransportation Тechnologies про співпрацю.

Створюватимуть вакуумний потяг в Україні в кілька етапів. Спочатку вчені Національної академії наук з іншими експертами прорахують ризики і потенціал технології. Потім – будівництво тестового майданчика, ще рік-два на ньому проводитися випробування і дослідження.

Наразі Академія наук представила науково-технічне дослідження, в якому говориться, що Hyperloop побудувати можна. В Україні для цього є необхідний людський капітал і технології.

“Наприкінці лютого НАН повинен представити ще одне дослідження – техніко-економічне, яке покаже цифри з будівництва майданчика в Дніпрі. Майданчик планується будувати на базі парку Innovation Fortpost. Hyperloop не будуватиме за рахунок держави – ми шукаємо приватного інвестора або міжнародну організацію. Можливо , це фінансування буде за рахунок партнерів, а їх більше 10. Для нас мета почати цього року. Технологія Hyperloop в Україні та інших країнах повинна бути однаковою, щоб подорожувати з України за кордон. Саме тому в рамках проекту ми співпрацюємо з Hyperloop Transportation Technology і обмінюємося інформацією щодо технології, ми також беремо участь в розробці стандарту цього виду транспорту у співпраці з компанією TÜV SÜD”, – прокоментував Олександр Озеран, керівник українського проекту з будівництва Hyperloop – HypeUA.

А також додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини

Дякуємо!