В с. Петриківка ніколи не було кріпацтва, колись тут розташовувалися зимівники козаків. Тому люди були вільні в своїх думках та творчості. Саме цим вільнодумством і пронизана петриківка – яскраві позитивні квіти, радісні та побутові сценки з життя та відсутність будь-якого негативу.
Про це пише Ігор Лісний у своєму авторському блозі Petrykivka.
Петриківка зародилася на вибіленій стіні селянскої хати мазанки. Чепурушки прикрашали сакральними орнаментами піч – годувальницю сім’ї, а також бігунцями оздоблювали стіни. І вже набагато пізніше розписи перейшли на папір та речі домашнього вжитку.
Сьогодні неможливо встановити точну дату виникнення петриківського розпису, адже народну культуру в Україні почали досліджувати досить пізно. Перші дослідження петриківки датуються початком XX ст, коли Д.Яворницький зібрав перші зразки мальовк для колекції музею. За усними переказами селян, можна сказати, що петриківським розписом уже прикрашали будинки ще на початку XVIII ст., про інші дати ми можемо тільки здогадуватися.
Унікальний інструмент в петриківці – це пензлик зроблений власноруч з пучка котячої шерсті. При виготовленні таких пензликів жоден котик не постраждав.
В петриківці досить багато різноманітних прийомів та засобів малювання. Один таких – тикання калинки власним пальцем. Справжньою калинкою вважається та, в якій залишився відбиток пальця майстра.
Перші фарби петриківські майстри виготовляли самостійно з відвару трав, овочів тощо, де були присутні кольорові пігменти. Фарби такі виготовляли на основі яєчного жовтка, який давав потрібні еластичні характеристика фарби.
В петриківці є мірило, за яким визначають справжнього майстра – він може малювати без попередньо наміченого контуру. Такою віртуозністю володіють далеко не всі майстри, але до неї потрібно весь час іти.
Петриківка – це декоративно-прикладне, станкове народне малярство, характеризується великими графічними властивостями. Петриківські візерунки з легкістю можна перенести на будь-які поверхні та текстури, починаючі від стін інтер’єру та великих декоративних панно і закінчуючи склом, текстилем та пластмасами.
Для традиційного петриківського розпису характерне біле тло. Чорний колір в петриківці з’явився лише в 1950 році, з масовим виробництвом сувенірної продукції на фабриці «Дружба.
Всі фото: petrykivka.dp.ua
Додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини
