Перлина у короні міста або легенди Львівської Опери

0
215
© skyscrapercity.com
Перлина у короні міста або легенди Львівської Опериphoto-lviv.in.ua

Навіть ніколи не побувавши у Львові, будь-який житель України добре знає один з головних символів нашого міста. Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької або просто Львівська опера, яка за більш ніж 110-ти річне існування встигла обжитися багатою історією і власними легендами.

А почалось все з кінця ХІХ століття – час, коли королівське столичне місто Львів активно розвивалось. На його околицях виростали цілі райони престижних вілл і розбудовувались нові райони. З 1894 року відкрито регулярний рух четвертого в Австро-Угорщині електричного трамваю, тогочасної новинки громадського транспорту. В такий бурхливий час розвитку Львова міські урядники вирішили: для міста необхідний новий театр. Тим паче у 1892 році завершувалась дія привілею, за яким місто користувалось театром, побудованим ще Станіславом Скарбеком у 1842 році.

Невдовзі був оголошений конкурс. Водночас проводилась жвава дискусія щодо місця розміщення театру. Розглядалось кілька варіантів: теперішні пл. І. Підкови, пл. ген. Григоренка, пл. Галицька, у парку ім. І. Франка, на місці Низького замку та ін.

Площа І. Підкови (кол. Святого Духа)photo-lviv.in.ua
Площа Галицькаphoto-lviv.in.ua
Місце, де колись знаходився Низький Замокphoto-lviv.in.ua
Парк ім. І. Франка (кол. Єзуїтський сад; Парк Костюшкаphoto-lviv.in.ua
На верхньому фото Львівської Опери ще немаєphoto-lviv.in.ua

У 1896 році переміг проект, що надійшов з Лейцпигу. Також вирішено: театр будуватиметься на площі Голуховських. Невдовзі виявилось, що надіслав його директор промислової школи, член Політехнічного товариства у Львові і відомий архітектор Зиґмунт Ґорґолевський. На конкурсі розглядалось всього два проекти. Другий, що не одержав підтримки суддів належав Яну Завейському. Він ще довго не міг погодитись з думкою суддів. Після напруженої дискусії і певних змін проект Ґорґолевського переміг.

На фото: Ян Завейський (справа) та Зиґмунд Ґорґолевський (зліва)photo-lviv.in.ua

Для виконання будівництва доводилось провести значні роботи. Перш за все змінено річище Полтви, що протікала тоді під проспектом Свободи. Земляні роботи розпочато 5 червня 1897 року.

Роботи над фундаментом театруphoto-lviv.in.ua
Процес будівництва Львівської Опериphoto-lviv.in.ua
Процес будівництва Львівської Опериphoto-lviv.in.ua
План Львівської Опериphoto-lviv.in.ua

4 жовтня 1900 року відбулось урочисте відкриття театру прем’єрою опери «Янек» Владислава Желенського. Серед знаменитих гостей була оперна співачка Соломія Крушельницька, письменник Генрик Сенкевич, композитор Ян Падеревський та ін.

Львівська Операphoto-lviv.in.ua
Львівська Операphoto-lviv.in.ua
Львівська Операphoto-lviv.in.ua

З того часу Львівська опера обросла численними легендами. Тут не було своїх привидів, але навколо неї снують розповіді про «вагітну скульптуру» і нещасливі історії кохання з смертельним кінцем.

Перша з легенд виникла після смерті архітектора Львівської опери – Зиґмунта Ґорґолевського. Розказували, що він наклав на себе руки, а все через те, що ґрунт під театром почав осідати, і на стінах з’явились тріщини.

Львівська Операphoto-lviv.in.ua

Романтичні історії, що крутяться навколо львівської опери, зазвичай мають трагічне завершення. У 1912 році Львів сколихнула жахлива новина – акторку Львівської опери Яніну Огінську-Шендерович через ревнощі застрелив банкір і правник Станіслав Левицький.

Інший львів’янин – окуліст Бужинський через нещасливе кохання до співачки театру наклав на себе руки.

Одна з легенд пов’язана з надзвичайно красивою завісою «Парнас». ЇЇ замовили у польського художника Генрика Семирадського. Майже чотири роки працював митець над завісою для театру, та коли робота вже була готова виявилось що у міста немає грошей для оплати роботи художника. І тоді Генрик здійснив істино величний вчинок – подарував завісу театру.

На відкриття він приїхати не зміг. Подивившись на фотографію з зображенням театру, написав у листі: «Чудова будівля, усі земляки, хто бачив її, говорять про неї зі щирим захопленням».

Генрик Семирадськийphoto-lviv.in.ua
Завіса театру «Парнас»photo-lviv.in.ua

Але одна з найнеймовірніших легенд – історія про суперечку навколо статуї «Слави» на фасаді театру. Якось з друзями повз Львівську оперу проходив професор Львівського університету Марс, який викладав гінекологію та акушерство. Побачивши статую він авторитетно повідомив що такий округлий животик як у неї буває тільки у жінок на четвертому місяці вагітності. Для підтвердження власних слів він віднайшов скульптора, який ліпив «Славу» а від нього дізнався адресу натурниці. В останньої і справді була дитина, на основі дати її народження він підтвердив власну правоту.

Статуя «Слави» на фасаді Львівської Опериphoto-lviv.in.ua
Статуя «Слави» на фасаді Львівської Опериphoto-lviv.in.ua

Впродовж усієї своєї історії оперний театр ім. Соломії Крушельницької знав багато періодів, упади та підйоми, та все ж Львівська опера вже давно стала однією з тих споруд, які «врослись» в образ міста і важко уявити Львів без цього шедевру архітектури.

Джерело: Фотографії старого Львова