Історія острова надзвичайно цікава, вона насичена багатьма фактами і подіями. Зупинимося на деяких із них.
Сліди перших поселень острова Хортиця датуються ще епохами палеоліту і мезоліту. З VII по III ст. до н.е. тут проживали Скіфи, після яких на острові залишилося безліч курганів; більшість з яких були усипальнями.
<
У V-III ст. до н.е. поблизу балки Славетна розкинулося ціле городище. Археологи виявили залишилися від поселення захисний рів, вал і житлові споруди.
За течією Дніпра на північ від Хортиці, за порогами річки, проходив шлях із варяг у греки. У деяких місцях, щоб подолати порожисту частину, човен доводилося тягнути берегом. Такі ділянки розтягнулися майже на 75 км. Після досить виснажливої роботи мандрівники зупинялися відпочити на острові. Місце, де зараз розташована гребля Дніпрогес, було в пониззі Дніпра найвужчим. Тому тут і була найвідоміша у Таврії річкова переправа — Кічкас. Але місце було також зручним і для засідок, оскільки прибулі з боку Чорного моря моряки змушені були сходити на берег.
Перші записи про острів Хортиця з’являються в часи Київської Русі. Костянтин Багрянородний, візантійський імператор, згадував його як острів святого Георгія. Є версія, за якою князь Святослав загинув на Хортиці біля Чорної скелі в бою з печенігами, коли в 972 році повертався з болгарського походу. У цих місцях археологи виявили давньоруські мечі, датовані X ст., що підтверджує цю версію.
Пізніше на острові влаштувалися козаки Запорізької Січі. Саме з козацтвом пов’язані всі найяскравіші і найзначущіші історичні події острова. Перші укріплення Запорізької Січі були зведені в XVI ст. на острові Мала Хортиця Дмитром Вишневецьким.
5 червня 1775 р. Запорізьку Січ було розгромлено царськими військами й острів Хортиця перейшов у володіння князя Потьомкіна. За наказом князя на острові було вирощено розкішний сад, закладено поштову дорогу. У 1789 році Потьомкін віддав острів державі.
У 1789 році на Хортиці оселилася колонія німців-менонітів. У цей час острів був абсолютно безлюдним. Колоністи займалися вирощуванням і продажем лісу, але в 1876-1877 роках по острову прокотилася хвиля браконьєрських вирубок дерев. Будучи не в силах захистити ліс, німці продали острів міській управі.
У радянський період поблизу острова Хортиця була зведена Дніпрогес та інші споруди технічного призначення: водопровід, поромна переправа, водонасосну станцію, мости.
А в 1958 році острів Хортиця отримав титул пам’ятки природи місцевого значення, у серпні 1963 року — пам’ятки природи республіки. У вересні 1965 року він став ще і державним історико-культурним заповідником. У 1974 році острів Хортиця увійшов до складу «Дніпровських порогів» — геологічного заказника країни.
Зараз, у наш час, на острові розташовуються дев’ять селищ, у яких проживають близько двох тисяч осіб. На північному заході острова, у його скелястій частині, тренуються альпіністи.
У 2011 році на дні Дніпра біля Хортиці археологи виявили меч каролінгського типу, який датується Х ст. Це стало величезною радістю для дослідників і краєзнавців, оскільки всі попередні подібні знахідки загубилися під час Другої світової Війни.
Джерело: Моя планета
Додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини