Святково: Щедрий вечір

13 січня – через тиждень після коляди, напередодні Нового Року (за старим стилем) відзначають Щедрий Вечір. За християнським календарем – це день преподобної Меланії.

Як і на Святвечір, готують святкову вечерю, яку в народі величають Щедрою, тому що страви цього вечора не є пісними.

У Новий рік прийнято було готувати безліч страв : при тому цінувалося , якщо вони різноманітні й ситні , адже чим більше страв на столі , тим щедрішим обіцяв бути наступний рік.

На чолі столу, як і в Різдво, стояли кутя (кутя) і узвар.

На новорічному столі обов’язково були присутні страви зі свинини. Свиня традиційно вважалася символом родючості і достатку.

На святковому столі були присутні також страви з яєць та сиру, багатий традиційний новорічний стіл і різноманітними виробами з тіста : варениками з різними начинками ( м’ясом , сиром, маком), млинцями (які є символом сонця і благополуччя), книшами, калачами і паляницями (теж символами благополуччя, адже чим краще і рум’яні випічка , тим більше щастя в новому році). Випічкою обдаровували і тих , хто приходив засівати в новорічну ніч.

Дівчата пекли й обрядові булочки – балабушки , за якими ворожили на судженого: балабушки розкладали на лавці і запускали голодного собаку, чию балабушку вона хапала першу, та дівчина першою і вийде заміж.

Подавали до столу вареники із “сюрпризами”: всередину кожного вареника додавали різні незвичайні «начинки». Якщо комусь попадалася борошно – це до мук, квасоля – до дітей, гудзик – до обновки, цукор – до хорошого життя, сіль – до важкого життя, перець – до несподіванок, мотузочок – до дороги, копійка – до грошей .

Господарі накривали святкові столи рушниками і прикрашали колосками, в центрі столу ставили кутю і запалювали свічку , щоб вшанувати пам’ять предків, з куті починали трапезу.

Доброю прикметою було , якщо за столом збереться парна кількість гостей . Якщо так не виходило, господарі повинні були поставити порожню тарілку. Коли всі починали їсти, не можна було вставати з-за столу, все мало бути у господині під рукою.
Святкування зазвичай було веселим, і гості сиділи до півночі. Молодь ходила всіх вітати і засівати пшеницею, бажаючи щедрого Нового року.

Увечері цього дня дівчата ворожили.
При старих звичаїв, коли дівчата починали ворожити, парубки викрадали в них вдома двері або хвіртки, як би не опиралися господарі. Щоб повернути вкрадене, батько дівчини повинен був виставити могорич.

У різних районах України існували свої види ворожіння.

Додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини