Чому святкуємо двічі. Традиції відзначення Старого Навого року та Щедрого вечора

Про особливості святкування Старого Нового року, про Щедру Святу вечерю та Маланку і що робити із зерном, яким посівають оселі, – розповіла Леся Горошко, наукова співробітниця Інституту народознавства НАНУ.

Чому святкуємо Новий рік двічі

14-го січня святкують Новий рік за старим стилем (Юліанським календарем). Перехід на Григоріанський календар (новий стиль) в Україні відбувся у лютому 1918-го року. Внаслідок розбіжності, яка існує між Григоріанським (світським) та Юліанським (церковним православним) календарем, українці святкують Новий рік двічі. Офіційне святкування Нового року припадає на 1-ше січня, а відзначення в ніч з 13-го на 14-те січня – досі залишилося в народній традиції.

Щедрий Святвечір: кутя і шинка

Вечір 13-го січня називають «щедрим», тому що на цей святвечір готують не пісні, а вже м’ясні страви. Щоправда, сьогодні не так багато людей 13-го січня готують святкову вечерю з кутею та іншими обрядовими стравами. Скоріше, влаштовують звичайне застілля – як на Новий рік.

Як святкують Старий Новий рік

Якщо атрибутами офіційного Нового року з 31-го грудня на 1-ше січня є ялинка, шампанське та салат олів’є, то на Старий Новий існує обряд: хлопці водять бабу Маланку та діда Василя або Козу.
Також у Щедрий вечір обов’язково щедрують. Щедрівками вітають одне одного зі святами й бажають багатого року. Таким чином 13-го січня в переддень Нового року закликали в дім добробут та врожай.

Щедрівки та обряд посівання

14-го січня — перший день Нового року за старим стилем або свято Василя. Цього дня зранку посівають зерном, і це роблять тільки чоловіки. Згідно з традиціями, 14-го січня жінки в гості не ходять. Натомість вірили, що прихід першим чоловіка до помешкання обіцяє щастя та добробут.
Традиція посівання існувала для того, аби закликати хороший врожай. Оскільки це був перший день року, потрібно було закласти основу заможного, врожайного і багатого Нового року.

Що робити із зерном, яким посівають

У традиційній культурі були настанови: зерно з хати не вимітали упродовж трьох днів. Потім збирали його і давали курям, щоб ті добре неслись. Або ж додавали його до посівного зерна для хорошого врожаю.
Сьогодні ж бажано, аби зерно після посівання залишалося в хаті щонайменше на один день, потім його можна прибрати і дати, наприклад, голубам.

Традиції ворожіння на Старий Новий рік

За старою традицією у ніч з 13-го на 14-го січня ворожать. Оскільки це початок року, люди хотіли для себе спрогнозувати, чи буде він вдалим або ж яка погода їх чекає.
Наприклад, розкладали шкірки цибулі. 12 листків символізували кожен із 12-ти місяців у році. Посипали їх сіллю, а потім дивились, на якій цибулині утворився сік. Отже, саме цей місяць буде дощовим, або ж навпаки – сухим, якщо соку немає. Сьогодні ж дівчата на Старий Новий рік ворожать, аби дізнатись ім’я нареченого.

Спілкувалася Оксана Щобак для Твоє Місто

Додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини