Чому насправді українські Су-27 стоять просто неба, а не в укриттях: у Defense Express пояснили

Російські окупаційні війська опублікували відео з ударом по аеродрому під Миргородом, яке було знято з дрона та на якому зафіксовано використання касетної балістичної ракети від ОТРК “Іскандер”.

Аналітики видання Defense Express поділилися думкою про те, чому українські Су-27 стоять просто неба, а не перебувають в укриттях, – пише 24 канал.

Чому наші Су-27 стоять просто неба, а не в укриттях

Одразу зазначимо, що, попри заявлені ворогом втрати, у реальності ситуація дещо інша. Зокрема, деякі з машин на відео, з огляду на супутникові знімки, вже давно у нельотному стані, бо не змінювали своє положення дуже значний час, – наголосили у виданні.

Russian missile strikes hit Ukraine’s Myrhorod Air Base in Poltava region once again.

One Su-27 was destroyed, several others also hit by cluster warheads of Iskander-M missile. pic.twitter.com/CbJoQWCuSP

— Clash Report (@clashreport) July 1, 2024

Однак там зазначили, що серед українців з’явилось одразу декілька питань, одне з яких – чому українські літаки не були в укриттях, а стояли просто неба.

А відповідь на це питання доволі проста – їх немає, – зазначили в компанії.

У Defense Express пояснили, що ця ситуація існує не з 2022, 2014 та навіть не з 1991 року, а з 80-х років. Річ у тім, що захисні споруди – аркові укриття, що в СРСР активно будувались у 60-70-х роках під ті літаки, які тоді існували та розроблялися. А це були МіГ-21, Су-7, Су-17, МіГ-23 та МіГ-27 – доволі малі за розмірами машини. До того ж у МіГ-23/27 ще й була зміна – стрілоподібність крила з мінімальним розмахом 7,78 метра.

Власне, саме тому наймасовіші були аркові укриття типу 2А13 розміром 12,9 х 28 метрів. У них була товщина стін у 60 сантиметрів, і вони можуть захистити не лише від касетних боєприпасів, а навіть від близьких розривів фугасних бомб. Зазначається, що через вартість будували їх лише в прикордонних військових округах, а не по всьому СРСР.

Однак уже в 70-х роках з’явився МіГ-25 з розмахом крила 14 метрів. Для нього стандартні укриття вже не підходили. З 1982 року почав постачатися МіГ-29, який з розмахом крила в 11,36 метра влазив в укриття 2А13 лише зі скрипом. У виданні пояснили: щоб його не пошкодити, на деяких аеродромах використовували рейки-напрямні. Проте частіше, щоб не ризикувати та не нести відповідальність за пошкоджений літак, – зберігали просто неба.

Defense Express розповіли, що без даху над головою залишився і Су-27 із розмахом крила 15 метрів, який почав надходити з 1985 року. Плани побудувати укриття нового типу в Радянському Союзі здійснити не змогли: країна вже була на “гойдалках” перед розпадом, тому якщо і будували укриття під нові літаки, то лише в гомеопатичній кількості.

Ба більше, за словами аналітиків, часом укриття були не від можливих ворожих ударів, а від негоди. Зокрема, кілька таких укриттів були на авіабазі під Миргородом, однак ворог знищив їх ще в перші дні війни.

Отже, аркових укриттів для Су-27, щонайменше на авіабазі під Миргородом, просто не існує.

“А причини, чому їх не побудували вже після 1991 року, цілком відомі й не підлягають додатковим поясненням, бо значно більшою проблемою було не те, де ховати літаки, а взагалі на чому літати, чим заправляти машини та платити пілотам зарплатню”, – пишуть у виданні.

Там також зауважили, що проблему з укриттями для Су-27 не вирішили не лише у СРСР, а й у Росії, де літаки так само стоять просто неба. У виданні зазначили, що все, що є в окупантів, – “лише на одному відносно прифронтовому аеродромі укриття від негоди”.

Також аналітики Defense Express вказали, що на фоні ситуації, коли Україна очікує винищувачі F-16, залишається питання щодо забезпечення їх безпеки на землі. “На фоні чого можливо зазначити, що розмах крила F-16 – 9,96 метра, тобто в теорії й з відповідними заходами у стандартне аркове укриття 2А13 він має увійти”, – написали фахівці.

Проте це лише частина проблеми. Адже критичніше те, що дрон противника міг на глибині понад 150 кілометрів вести не просто розвідку, а й передавати відео в режимі онлайн. “А також те, що про цей БПЛА було відомо, але збити чи завадити йому були не в стані. Хоча, як здається, практика з Як-52, екіпаж якого у прямому сенсі вже настріляв з десяток російських розвідувальних БПЛА, потребує поширення”, – зазначили аналітики.

А також додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини

Дякуємо!