“Сьогодні мій дорослий брат, лікар-інфекціоніст плакав як дитина… Плакав від відчаю і втоми… Плакав, бо за декілька годин до цього старенька бабуся говорила йому “Лікарю, я не хочу вмирати”.
Про це на своїй сторінці у Facebook пише українка Анастасія Черкіс, передає Про Львів:
“UPD! Усім тим, хто пише про фейк, про маніпуляції, про ‚задовбало’ – НЕ ЧИТАЙТЕ!
Цей пост не залякування і не чергова порція ‚статистики’.
Цей пост про наші реалії! Наші почуття! Нашу родину! Всі ті, кого задовбало – ідіть до себе, бо ще трошки і я скажу ідіть в жопу (прошу вибачення за мою ‚французьку‘)!
Для усіх тих, хто думає, що все це на камеру, ці рентген-фото “облетіли” увесь світ (звідки у вас така інформація?) А якщо ви їх і бачили вже, то це тільки підтверджує той факт, що все це по всьому світу!
Тим, кому неприємні коментарі членів моєї родини – ідіть до себе і не пишіть! Будь ласка!
Сьогодні не про красу, фото й експерименти фотографії на карантині. Не про те, чим і як зайняти трьох дітей вже другий місяць вдома. Ні! Сьогодні про інше.
⠀
Що бачите ви на цій першій світлині? Так, емоційні обійми двох рідних людей.
⠀
Тільки я знаю, щось трошки більше.
⠀
Сьогодні моя 12 річна донька не могла знайти слів, щоб втішити мого такого вже дорослого брата. Цього бородатого дядьку, котрий плакав, мов дитина.
⠀
Плакав від відчаю і втоми!
⠀
Плакав, бо дозволив собі нарешті відпустити почуття. Кілька годин перед тим, під час рентген дослідження (так, він інфекціоніст, а не рентгенолог, але події вимагають нині реагувати швидко й адаптуватися під реалії, в тому числі і швидко вчитися новому) старенька бабуся крізь сльози просила: ‚Лікарю, я не хочу вмирати! Зробіть щось!‘
⠀
Плакав від того, що крізь костюм захисту надзвичайно складно побачити знімок, зробити рентген, послухати пацієнта і адекватно оцінити все! Плакав через те, що один з пацієнтів за кілька днів (з п‘ятниці) майже буквально ‚залишився‘ без легень (на фото видно два знімки поруч).
⠀
Плакав від того, що пацієнтам не вистачає ліків, хоч іди і купуй за власний кошт. Але ж їх і в аптеці немає…
⠀
Плакав від того, що більшість і жалі не розуміє, що це не ГРВІ з трохи важчим перебігом, і, навіть, не грип… і далі безтурботно продовжують тусуватися в громадських місцях.
Плакав, тому що скільки б тобі не було років, яким би досвідченим лікарем ти не був, ‚звикнути‘ до втрати людського життя неможливо!
⠀
Тільки одним (лікарям) доводиться увесь день працювати в такому озброєнні, при цьому іншим – безсмертним навіть маску не потрібно одягати в місті. Адже, люди так втомилися від сидіння вдома і носіння масок дорогою на роботу.
⠀
Я розумію, в парку, коли ти бігаєш, де нікого немає, гуляєш (бо в чотирьох стінах лаже важко, вірю) Але, в місті, на лавочці! Люди, я вас не розумію”
UPD! Усім тим, хто пише про фейк, про маніпуляції, про ‚задовбало’ – НЕ ЧИТАЙТЕ! Цей пост не залякування і не чергова…
Gepostet von Анастасія Черкіс am Dienstag, 21. April 2020
Редакція може не поділяти тексти та(або) погляди авторів і не несе відповідальність за їхні матеріали. Також редакція не несе відповідальності за коментарі, які розміщені в соціальних мережах під інформаційними матеріалами редакції.
Дорогі друзі! Ми продовжуємо працювати лише завдяки тому, що ви нас читаєте та підтримуєте. Якщо ви вважаєте вартим уваги те, що ми робимо, будь ласка, станьте нашим щомісячним спонсором, або зробіть одноразовий донат за посиланням👇☑️ patreon.com/lvivukr || або || ☕️ buymeacoffee.com/lvivukr
А також додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини

Дякуємо!