“Хочеться прокинутися і зрозуміти, що мені все це приснилося. Я, правда, не знаю, що відповісти на питання: «А це правда?» своїм друзям з інших країн…”
Про це на своїй сторінці у Facebook пише український телеведучий та мандрівник Дмитро Комаров:
“Особливо з Китаю – чудовим і дуже гідним людям, які зараз опинилися в дуже складній ситуації. Як зараз пояснити, що у нас насправді дуже відкриті, добрі і гостинні люди? А те, що вчора показували по всіх телеканалах світу, не говорить про країну і націю в цілому. Що протестували сотні людей, а не тисячі. І то, не без допомоги провокаторів. Що камінням кидали лише кілька людей.
Кожному, хто проти евакуації, можливо в силу нестачі інформації, хочеться сказати одне. Будь-яку ситуацію спробуйте приміряти на себе. Уявіть, що в Ухані виявилася ваша мама, і ви вже більше місяця на нервах, чекаєте, коли вона зможе повернутися додому. Уявіть, що там за контрактом працює ваша рідна, улюблена сестричка. І живе вона в Китаї з маленькими дітьми. Що вона пережила страшний місяць, намагаючись вивезти дітей додому. Уявіть, що в Ухані ваші дружина або чоловік, коханий або кохана, які опинилися там у відрядженні в період епідемії. Уявіть, що таке сталося з вашими найближчими і дорогими, які, як і мільйони українців, роз’їхалися по всьому світу, щоб заробляти на життя. Ви щодня телефонуєте, не спите ночами, хочете хоч якось допомогти, але це неможливо. Залишається тільки чекати і сподіватися.
І ось, нарешті, заповітний літак, ваші рідні летять додому. Летять, розуміючи, що відразу обійняти вас, притиснути до себе міцніше і поговорити неможливо – спочатку двотижнева ізоляція.
І це треба якось пояснити дітям, які теж летять з Уханю, мінімально травмувавши їх психіку, що теж непросто після життя в режимі карантину і дуже важкого і довгого перельоту спецрейсом. Але все одно і ви, і ваші рідні щасливі, у всіх на очах сльози. Повернутися додому зі складної ситуації в іншій країні – краще, що може статися.
Коли ви дійсно це представите, приміряєте ситуацію на себе, то захочете зустріти автобус не з каменем і матом, а з квітами і посмішкою. Щоб, розглянувши через вікно автобуса сотні посмішок і відкритих долонь, нашим по дорозі в госпіталь на карантин стало трішки тепліше.
Хотілося б саме таку зустріч. Це було б нормально – простягнути руку підтримки. Але нажаль. Те, що вчора відбулося – страшний сон. Я дуже хочу, щоб всі ми засвоїли з нього урок і прокинулися. Щоб таке більше не повторювалося.
А завдання служби безпеки – знайти і жорстко, публічно покарати тих, хто підливав масла у вогонь і провокував цю ганьбу на весь світ.
Дорогі українці з Уханю, ми з вами і вас любимо.
Вибачте нас за вчора. Так, всіх нас. Тому що вчора було соромно абсолютно всім, кого я знаю, без винятку. Реальне життя в цьому випадку сильно відрізняється від картинки в новинах. Ми дуже добра і відкрита нація, ми любимо вас і просимо вибачення за те, що сталося.”
Эвакуация из Уханя. Хочется проснуться и понять, что мне все это приснилось. Я, правда, не знаю, что ответить на вопрос:…
Gepostet von Дмитро Комаров am Freitag, 21. Februar 2020
Алла Гунченко для Про Львів
Редакція може не поділяти тексти та(або) погляди авторів і не несе відповідальність за їхні матеріали. Також редакція не несе відповідальності за коментарі, які розміщені в соціальних мережах під інформаційними матеріалами редакції.
Дорогі друзі! Ми продовжуємо працювати лише завдяки тому, що ви нас читаєте та підтримуєте. Якщо ви вважаєте вартим уваги те, що ми робимо, будь ласка, станьте нашим щомісячним спонсором, або зробіть одноразовий донат за посиланням👇☑️ patreon.com/lvivukr || або || ☕️ buymeacoffee.com/lvivukr
А також додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини
Дякуємо!
