Передсвяткове чудо у маршрутці.
Ранок. Їду я на роботу. Понеділок завжди важкий день. Люди сірі, як і погода, лиш жовта маршрутка весела. Та маршрутка мене мало цікавила сьогодні. Дивився у вікно і бачив там свої історії.
За вікном були машини, які повільно повзли львівськими заторами. Кожна машина унікальна своїми мешканцями, власниками. В одній з них, я побачив сім’ю, яка у масках везла свого хлопчика, вірогідно, у лікарню. Він дивився замріяно, а батьки сумно, певно, не дуже добрі перспективи їх чекали. В іншій машині була молода усміхнена пара, у неї на руках маленьких собачка, можливо їхали вигулювати його? Чому б і ні. Ще в іншій машині їхав старий дідо, який так близько прихилився до лобового скла, що я вже думав він ніц не бачить. Коротше, у кожній машині жила своя історія про яку можна писати багато слів. Але все ж, основна сталася у тій же маршрутці.
– Доброго ранку, – почала говорити жінка середніх літ у білій хустині, яка щойно зайшла – Ви ж їдете до церкви Анни?
– Доброго, так, – відповідає шофер.
– Ви не могли б мене…ну..підвезти?
– Прошу? – чемний водій здивувався.
– Я забула гаманець… – жінка соромно дивилася вниз.
– Сідайте, – коротко сказав він.
Ось так, чудо сталося у мене на очах і я повірив у щось більше ніж гроші.
Джерело: Форпост
Дорогі друзі! Ми продовжуємо працювати лише завдяки тому, що ви нас читаєте та підтримуєте. Якщо ви вважаєте вартим уваги те, що ми робимо, будь ласка, станьте нашим щомісячним спонсором, або зробіть одноразовий донат за посиланням👇☑️ patreon.com/lvivukr || або || ☕️ buymeacoffee.com/lvivukr
А також додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини
Дякуємо!