На Львівщині садівник-підприємець відкрив біля траси три крамнички із самообслуговуванням. В асортименті там овочі, фрукти, сік, варення, лікарські трави, йдеться в сюжеті ТСН.
Точки самообслуговування вже мають неабиякий попит.
Родина з Києва, повертаючись з відпочинку в Карпатах, зупиняється у селі Банюнин біля нетипового магазинчика просто неба. Замість прилавка тут підвода, замість каси трилітрова банка і жодного продавця. Туристи кажуть, такого ще не бачили. “Баночку я вже знайшов, куди гроші складати. Ідея гарна, але не знаю, наскільки піде. Я-то гроші залишу, а як у нас взагалі народ поведе себе – невідомо ще”, – каже киянин Денис Макаренко. Він бере яблука, а Марина гарбуза. “Зараз Геловін, наші діти збираються влаштувати – ми хочемо їх здивувати. І чоловік спробував яблука, збирається їх купити. Чудова думка, хороша ідея”, – вважає Марина Хуберт.
Кілограм яблук коштують 5 гривень, гарбуз тягне на 70. Кияни залишають навіть більше, ніж коштує товар, і їдуть. За кілька хвилин зупиняється інша машина. Чоловік з Рівного купує тут не вперше. Нині пригледів теж гарбуза. “Купив гарбузик, буде кашка. 30 гривень, маркером пишуть ціну, дуже приємно, що довіряють людям”, – каже він. Чоловік зізнається, що такого бізнесу на довірі не відкрив би, бо люди ще до такого не готові. “Я думаю, що є такі, що просто взяв і поїхав, але зрештою я задоволений – цікаво, прикольно”, – каже рівнянин Вадим Марущак.
Придорожня крамниця облаштована усім для самообслуговування – є ваги, можна важити товар, а можна брати на око. Ще є серветки, щоб витерти, до прикладу, яблука і скуштувати, перш ніж купувати. Власник крамниці Михайло Костюк навідується сюди раз на день: забирає гроші, довозить товар і впорядковує той, що є. Чоловікові 41, він мав крамницю в селі та найманих працівників, але магазин довелося закрити. Тепер уже два місяці, як веде бізнес на довірі і ще ні разу не пошкодував – суттєвих крадіжок не було. “Я тим демонструю, що можна довіряти – не тільки мені, а й вам, всім. Ну, комусь бракнуло вдома на господарці, ну що я зроблю – головне, щоб жінку не вкрали, а решта все треба пильнувати по мінімуму”, – каже він.
У садівника 10 гектарів поля, де він вирощує персики, сливи, виноград. Продає і розсаду, та найприбутковіші – горіхи. Має зокрема рідкісний і дорогий чорний горіх, його деревину використовують в авіації і суднобудуванні. “Більше ніж 2,5 тисячі євро за куб, коренева система віддає трюфель”, – пояснює він. Деякі односельці вважають Михайла диваком – за надмірну віру в людей. Але всі поважають за працю. “Молодець, я кажу, що він так ставиться, що люди повинні бути совісні, добросовісні і самі кидати гроші”, – кажуть сусіди.
За такими, як Михайло, майбутнє – каже маркетолог. Бо він виховує новий тип покупця, який цінуватиме чужу роботу і зусилля. “Бізнес на довірі дуже популярний в Європі. Ми звикли до халяви, ми навіть коли звертаємося до родича і просимо зроби мені двері, але зроби мені дешевше, тобто ми не хочемо підтримати молодого підприємця, заплативши йому повну вартість”, – пояснює Любов Мирошниченко. У крамницях Михайла дешевше, ніж у звичайних магазинах, але головне – що це натуральне і вирощене з любов’ю. Конкурентів у підприємця поки що немає.
Дорогі друзі! Ми продовжуємо працювати лише завдяки тому, що ви нас читаєте та підтримуєте. Якщо ви вважаєте вартим уваги те, що ми робимо, будь ласка, станьте нашим щомісячним спонсором, або зробіть одноразовий донат за посиланням👇☑️ patreon.com/lvivukr || або || ☕️ buymeacoffee.com/lvivukr
А також додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини
Дякуємо!