Як підготуватися до Різдва по-галицьки

У Львові період перед Різдвом завжди дуже особливий. Від грудня у місті працюють святкові ярмарки з пампухами і вином, потім починаються змагання вертепів, сезон колядок і час для особливої галицької кухні.

Як підготуватися до Різдва по-галицьки
Як підготуватися до Різдва по-галицьки

Кухня для галичан завжди була дуже важливою. Це не тільки втамування голоду, а ще й певна демонстрація вмінь та можливостей. Тут властива категоричність – або робиш щось добре, або не робиш ніяк! І оце «добре» – це і про смак, і про вигляд, і про кількість. Це видно з того що і як ми готуємо – гори пампухів з ошатними смужками на талії, неймовірні пляцки, величні рум’яні шинки, метрові запашні ковбаси… Це все не просто їжа, це ритуал, це спосіб господині бути кращою за інших.

Галицька кулінарна традиція – це плід любові різних культур, що давно переплелися в Галичині. Тут і німецькі традиції, і євреїв-ашкеназі, і волоські, і мадярські, і татарські – всіх не перелічиш. Як і з побутовими традиціями – це мікс язичницьких та християнських традицій, що в підсумку дають якусь «побутову магію». От, наприклад, традиція підкидати кутю до стелі – де тут християнство? Але вона є і, маю надію, нікуди не зникне.

Що галичани їли на Різдво?

 

Як підготуватися до Різдва по-галицьки

Традиційно вечеря на Святвечір є пісною, на столі має бути 12 страв. Усі страви є символічними, а кутя особливо. Навіть назва її вказує, що макітру з кутею ставили на покутті, під образами – на найпочеснішому в хаті місці. Зерно (в Галичині це зазвичай пшениця) – це символ життя, воскресіння і достатку, мед – здоров’я, побажання всіх земних благ, мак і горіхи – родючість і статки.

Традиційними стравами Святвечірньої трапези є пироги (так у Львові називають вареники) із начинками з картоплі чи капусти, пісні голубці з рисом або пшоном із засмажкою з моркви та цибулі, або голубці із тертою картоплею, приправлені засмаженою на олії цибулею. До пирогів та голубців замість сметани подають поливку з грибів та підсмаженої муки. Традиційний напій на Різдво – узвар із сушених яблук та груш, присолоджений медом. Зазвичай на столі було кілька страв з риби – оселедець, смажена чи начинена риба.

Є також кілька традиційних для Львова переписів на оселедець – на яблуковій подушці, або з маринованою цибулькою, або рольмопси – рулетики оселедці із квасним огірком та цибулькою.

До Святвечірнього столу також готують різні традиційні пісні салати – з квасолі, часнику та тертих горішків, бурячків з чорносливом, синьої капусти з оселедцем та білою квасолею.

Ще однією дуже важливою обрядовою стравою галицького Святвечора є струцля або колач – булка, сплетена із 4-6 валків тіста. Вважається, що струцля символізує новонароджене Дитя, сповите у пелени. За традицією струцлю ставлять в плетений таріль чи на тацю, під струцлю кладуть сіно, а зверху – вишивану сервету, краєм якої струцлю накривають.

Як прикрасити хату?

 

Як підготуватися до Різдва по-галицьки
Як підготуватися до Різдва по-галицьки

Передріздвяні порядки та метушіння – це не менш важлива традиція галицьких господинь. В багатьох родинах саме до Святвечора ставлять та вбирають ялинку.

В домі має бути чисто і ошатно – та, що називається «пахне Різдвом». Стіл на Святвечір обов’язково стелять білим обрусом, а вже на Різдвяний сніданок ми маємо інший, вишиваний. Під обрус – трохи сіна. Це все той Різдвяний символізм – білі пелени, сіно в яслах. Обов’язково має бути свічка, правдива воскова, котра горітиме та пахнутиме цілий вечір. На кутах столу – зубчики часнику «від всього злого».

На стіл накривають на одну особу більше — для випадкового подорожнього. Для духів померлих родичів завжди залишають тарільчик з кутею.

Що робити за столом?

 

Як підготуватися до Різдва по-галицьки

За стіл сідають після появи на небі першої зірки, запалюють свічку. Пильнувати за зіркою – обов’язок наймолодших. Вечерю завжди починають із молитви, опісля – діляться кутею.

В родині страви подають по черзі – спочатку оселедець та рибу, потім салатки, потім борщ з вушками, далі пироги і голубці, і в кінці – узвар з пісними пампушками або кисіль із вишень, і кутю.

Після закінчення Вечері – ще раз діляться кутею та співають коляду «Бог Предвічний». В багатьох родинах зберігається традиція після Святвечора відвідати з кутею хресних батьків.

Оповіла Пані Стефа

Дорогі друзі! Ми продовжуємо працювати лише завдяки тому, що ви нас читаєте та підтримуєте. Якщо ви вважаєте вартим уваги те, що ми робимо, будь ласка, станьте нашим щомісячним спонсором, або зробіть одноразовий донат за посиланням👇

☑️ patreon.com/lvivukr || або || ☕️ buymeacoffee.com/lvivukr


А також додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини

Дякуємо!