Львівська субкультура 19-20 століття, увічнена в бронзі.
Кожне молоде покоління створює свій світ — субкультуру, тож не дивно, що у першій половині 19 століття у Львові з’являється таке явище як батяри. Втім, деякі історики вважають, що львівські батяри існували давніше, але сам термін офіційно з’явився разом із угорськими поліцаями на вулицях міста, у мові яких “батяр” дослівно означало “гульвіса”, “бешкетник”, “шельма”, “пройдисвіт”…
Ближче до 20 століття, вихідці з районів Личакова та Погулянки, Замарстинова та Кульпаркова еволюціонували від звичайних бешкетів до жартівливих висміювань “старої кряки” Австо-Угорської імперії, за що неодноразово відповідали перед місцевим судом.
Подейкують, що лозунгом львівських бешкетників був заклик “Любити Львів, любити жінок і любити жартувати”, а розмовляли вони львівською ґварою. У спадок після себе батяри залишили багато гумористичних віршиків та оповідок, які прийнято називати “батярським фольклором”.
Не забувають про львівську субкультуру і у наш час, увічнюючи їх то в піснях (напр. “Брати Гадюкіни” співали у “Хлопцях з Бандерштату”, що “Львівські батяри — ціла наша родина”, то в скульптурі. Відтак, до Дня міста у Львові 2012 року встановили п’ять пам’ятників батярам (зростом у 0,5 м), які з’єднані між собою в один туристичний маршрут. Автором усіх бронзових бешкетників є відомий скульптор Володимир Цісарик. Вважається, що львівські міні-батяри мають властивість здійснювати бажання.
Музикант
Батяр із акордеоном, або як його ще називають, батяр-музикант стоїть неподалік Каплиці Боїмів, біля входу в ресторан “Амадеус” (пл. Катедральна, 7) та розважає відвідувачів своєю музикою. Цей гульвіса сприяє виконанню бажань насамперед творчих людей.
Ловелас
Він же львівський Купідон, який є покровителем закоханих людей і парочок. Вочевидь, сприяє у здійсненню їхніх амурних побажань, пропонуючи випити гальбу-другу у одному з львівських пабів. Стоїть на пр. Свободи,12 поблизу “Віденської кав’ярні”.
Мандрівник
Успішну поїздку та швидку відпустку може гарантувати батяр, що стоїть біля ресторану “Кентавр” на пл. Ринок,34. Зустрівши маленького бешкетника у самому серці Львова, заблудлий турист гарантовано зможе вийти на світ Божий із переплетіння центрових вуличок і мимохід оглянути низку цікавих місць.
Фінансист
Матеріальні бажання може допомогти виконати батяр-фінансист, який чекає відвідувачів у вірменському дворику ресторану “Mons Pius” по вул. Л. Українки,14. У вільний від роботи час він допомагає також покращувати побут львів’ян.
Друг
Батяр, який не проти налагодити нові контакти та завести нових друзів, покровитель тих, хто хоче мати кумпеля чи коліжанку, з якими можна і випити, і трохи звар’ятувати, стоїть у самому осередку творчості у Львові, біля Мистецького об’єднання “Дзиґа”, по вул. Вірменській,35.
Зорієнтуватися у батярському маршруті усім охочим допоможе мапа, де на шляху туриста зустрінуться не лише гуляки, але й цікавинки міста, оточені середньовічним духом архітектури.
Джерело: varta.com.ua
Дорогі друзі! Ми продовжуємо працювати лише завдяки тому, що ви нас читаєте та підтримуєте. Якщо ви вважаєте вартим уваги те, що ми робимо, будь ласка, станьте нашим щомісячним спонсором, або зробіть одноразовий донат за посиланням👇☑️ patreon.com/lvivukr || або || ☕️ buymeacoffee.com/lvivukr
А також додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини
Дякуємо!
