Пересічний українець про село Дібрівка на Полтавщині навряд чи щось знає. А дарма. Бо саме звідси походять жеребці, якими захоплювались представники царської родини та навіть Гітлер.
Цьому заводу 130 років. Заснував його внук Миколи І Дмитро Романов. Грошей не шкодував – аби утримувати комплекс на 600 коней, щороку з казни витрачали 100 тисяч рублів. Такі інвестиції були виправдані, – пише Телеканал новин 24
Попит на скакунів був неймовірний: витривалих ваговозів потребували селяни, верхових вимагала армія, а от для престижу країни потрібні були рисаки. Такі, щоб не було соромно послати на міжнародні дербі.
До слова, у 1923 році український кінь Гільдієць разом із наїзником Михайлом Стасенком привезли нагороду з Чикаго, де жеребець встановив рекорд: 1600 метрів за 2 хвилини й 11 секунд. Його донька Гільда й взагалі обросте легендами. Тричі ставала кращою в Радянському Союзі, а у 1933 році знову ж таки разом зі Стасенком виграла дербі і навіть побила рекорд – 2 хвилин і 5 секунд.
Могло бути й більше змагань, та втрутилася Друга світова війна. Більшість коней відправили в тил. Найкращих залишили на заводі, втім евакуювати не встигли, і незабаром вони дістались німцям.
Ті швидко оцінили трофей і, не довго думаючи, повантажили рисаків у товарні вагони. Гітлер наказав звозити до Німеччини найкращих скакунів з Європи. Хотілось, по-перше, для вищого керівництва СС влаштувати елітні перегони, а по-друге – отримати з іменитих коней видатне потомство. Була серед них і Гільда. Вона показувала чудові результати, але підкорятися чужакам не хотіла: на очах у публіки скинула наїзника та розтоптала копитами. Цим і сподобалась фюреру.
Мабуть, українські жеребці так би й залишись у Європі, якби не випадок. У травні 1945 року танкіст Григорій Сафронюк, який до війни був конюхом у Дібрівці, помітив на околицях Берліна табун коней і впізнав Гільду.
Подальша доля скакунів залежала від дипломатів, адже в поділеному Берліні коні розташовувались у британському секторі. Переговори тривали кілька місяців, і вже у березні 1946 року українські коні повернулись додому, Гільда зокрема.
Зараз на Дібрівському заводі близько 300 коней. Зосередились на трьох породах, серед них і орловські рисаки, які свого часу принесли нашим жокеям світову славу.
Дорогі друзі! Ми продовжуємо працювати лише завдяки тому, що ви нас читаєте та підтримуєте. Якщо ви вважаєте вартим уваги те, що ми робимо, будь ласка, станьте нашим щомісячним спонсором, або зробіть одноразовий донат за посиланням👇☑️ patreon.com/lvivukr || або || ☕️ buymeacoffee.com/lvivukr
А також додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини
Дякуємо!
