У середу, 11 червня, Львів попрощається з військовослужбовцями Тарасом Гопштою та Олександром Бондаренком, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів.
Як повідомили у ЛМР, о 09:30 у храмі Всіх Святих Українського Народу (вул. С. Петлюри, 32) відбудеться прощання з Тарасом Гопштою.
Чин похорону обох воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають захисників на Личаківському кладовищі, на полі Почесних поховань новітніх Героїв.
Тарас Гопшта «КУРТ» (03.01.1992 – 05.06.2025). Львів’янин.
Навчався у середній загальноосвітній школі №40 м. Львова та Львівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут. Згодом здобув освіту інженера-технолога у Національному лісотехнічному університеті України.
Проходив військову строкову службу у місті Шептицький. Протягом життя працював за спеціальністю та у правоохоронних органах. Зі слів рідних, був цілеспрямованим та уважним до деталей. Займався вивченням іноземних мов. Захоплювався ремонтом та обслуговуванням різних видів техніки.
Із початком повномасштабного вторгнення рф добровільно став на захист своєї Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Лиманському, Харківському та Запорізькому напрямках у лавах добровольчого формування №2 «ЛЕВ» та 125-ї бригади територіальної оборони ЗСУ. За виявлену мужність був нагороджений відзнакою Міністра оборони України «Хрест сил територіальної оборони».
У Тараса Гопшти залишилися мати, батько, сестра, син та похресниця.
Олександр Бондаренко (18.07.1977 – 07.06.2025). Уродженець міста Оломоуц (Чеська Республіка).
Виріс у родині військовослужбовців. Навчався у середній загальноосвітній школі «Берегиня» м. Львова (колишня школа №39 м. Винники) та в середній загальноосвітній школі №84 імені Блаженної Йосафати Гордашевської. Згодом здобув професію друкаря-комп’ютерника кольорового друку в Українській академії друкарства.
Працював за спеціальністю у друкарнях Києва та Львова. Зі слів рідних, любив комп’ютерні ігри, з дитинства колекціонував марки, захоплювався природою. Був щирим, добрим і справедливим, завжди готовим підтримати словом і ділом. Вражав своєю інтелігентністю, вихованістю, повагою до людей. У ньому поєднувалися внутрішнє світло, делікатність і глибока здатність до самопожертви.
У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на східному напрямку у складі військової частини 4114 Національної гвардії України.
В Олександра Бондаренка залишилися сестра та дві племінниці.
Дорогі друзі! Ми продовжуємо працювати лише завдяки тому, що ви нас читаєте та підтримуєте. Якщо ви вважаєте вартим уваги те, що ми робимо, будь ласка, станьте нашим щомісячним спонсором, або зробіть одноразовий донат за посиланням👇
☑️ patreon.com/lvivukr || або || ☕️ buymeacoffee.com/lvivukr
А також додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини
Дякуємо!