У Львові зіграли військове весілля: без гостей та забави, але з повними кохання поглядами

Обручку коханій-волонтерці боєць надіслав “Новою поштою”.

У Львові одружилися боєць-доброволець 45-тої бригади та працівниця театру імені Заньковецької. Пропозицію руки та серця чоловік надіслав поштою. А вона не вагаючись відповіла – так.

Як війна поєднала молодят –пише  ТСН.

Вони міцно тримаються за руки та не зводять один з одного закоханих поглядів.

“Написав СМСку: “Вийдеш? – Вийду”. “Новою поштою” – обручальне кільце. Вона мені фоточкою скинула – отримано. Все”, – розповів наречений Антін Радомський.

“Війна змінює пріоритети і проявляє людей. Тому коли отримала пропозицію, без сумніву сказала “так”, бо завжди захоплювалась Антіном”, – розповіла наречена Надія Радомська.

Історія їхніх стосунків, на перший погляд, геть не романтична. Почалася років 10 тому як суто ділове знайомство. Надія вже тоді працювала заступницею керівника театру імені Заньковецької. Антін був чиновником у Львівській облраді. Зрідка пересікалися по роботі. На себе увагу він звернув загостреним почуттям справедливості та патріотизмом, каже жінка. Вона ж підкорила його своїм професіоналізмом. Наступна точка дотику – 2014-тий. Антін добровольцем йде на фронт. А Надія у Львові організовує волонтерський центр. Не більше ніж знайомство триває далі. Усе змінює повномасштабна війна.

Антін Радомський на фронті від лютого. У складі 45-тої бригади боронив Донеччину, Миколаїв, Херсон, Запоріжжя і ось зараз – Харківщину. Надія волонтерить. Випадково вони зустрічаються у Львові: чоловік з побратимами переганяв на передову машини та заїхав до волонтерів по продукти та одяг. Спілкування відновлюється – здебільшого у телефонних переписках та розмовах.

“Війна багато у що вносить свої корективи: і в переоцінку цінностей”, – каже боєць.

“Лякало те, що пишеш, а потім два дні немає жодної інформації. Оголилися ці нерви, показали цінності… Справді, що варто… я не хочу втрачати…” – каже наречена.

На фронті Антін носить позивний “Вишиванка”, бо часто вдягає її навіть у бій. Тож до РАГСу під форму теж вдягає її. От тільки ця сорочка особлива: кохана вишила власноруч.

Церемонія проста – лише молоді та свідки.

“В мене, в дружби, легка рука. Так що все буде добре”, – каже свідок Андрій Хомунка.

Гучне святкування недоречне, кажуть закохані. Але воно неодмінно буде – після перемоги.

“Ми коли переможемо і я повернуся, там буде все – батьки, гості, буде море міцних напоїв, море співу, танці, там буде все”, – каже Радомський.

Тоді на весілля приїде й середній син Антіна від першого шлюбу. Із позивним “Піфагор” він також добровольцем пішов на фронт і зараз – на самому “нулі”. За лічені дні на передову повертається й новоспечений наречений.

“А чого боятися?! У мене трирівневий захист: перше – молитви моїх рідних та близьких, друге – моя “Вишиванка” – мій позивний такий – я завжди ходив у вишиванці, а по-третє, на всякий випадок, я ще маю бронежилет”, – розповів боєць.

А також додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини

Дякуємо!