В Херсоні 75-річний дідусь протягом пів року збирав допомогу ЗСУ просто на очах у загарбників.
Дядя Гриша, як його називають місцеві, виїжджав у середмістя Херсона щодня, без свят і вихідних. За допомогою програвача вмикав українські пісні, а всі гроші, які давали йому люди, пересилав для Збройних сил України. З початку окупації Григорій Миколайович разом із патріотичними херсонцями зібрали понад пів мільйона гривень, йдеться в “ТСН”.
Григорія Янченка, або в народі «дядю Гришу», у Херсоні знає кожен. Каже, сам колись служив у Псковській дивізії, а від початку війни Росії проти України у 2014 році почав збирати гроші вже для українських десантників та добробатів. За вісім років він передав на фронт майже 4 мільйони гривень.
Згадує, коли російські окупанти увійшли в Херсон, спочатку був немов у ступорі, а потім виїхав у центр з колонкою.
“Я записав туди пісні, крім гімну, “Калини”, ще військових маршів, плюс ще всі пісні українські, які популярні були”, – розповідає волонтер.
Щодня він виїздив у центр на свій маршрут по вулиці. Каже, для херсонців це стало немов ковтком свіжого повітря.
“Тільки виїжджаю, мене вже чують і чекають. Задоволені, з усмішками – це не передати. І отак їдеш, і всі люди підспівують”, – каже Григорій.
Вже до обіду прозоре відерце було заповнене купюрами. За пів року чоловік з окупованої території зібрав та передав українським волонтерам понад 600 тисяч гривень. Каже, для кого збирає, – розуміли всі. Кидали навіть рублі, що їх видавали окупанти. А були й випадки, коли на ЗСУ віддавали останнє.
Дядю Гришу вивезли з Херсону до Запоріжжя ледь не силоміць. Після численних попереджень та погроз колаборанти повідомили, що за кілька днів його чекають «на підвалі».
Знайомі переправили дядю Гришу катером в Олешки, звідти – до Василівки. Наразі він у волонтерському центрі в Запоріжжі.
“Кожного місяця були дуже немалі суми, які він збирав та відправляв. І от крайня автівка, яку я придбала і перегнала на фронт, була наполовину куплена з його грошей”, – розповідає керівниця волонтерського центру Галина Гончаренко.
Бійці, яким вже 8 років допомагає дядя Гриша, пропонують перевезти його далі від ворожих обстрілів, але той категорично відмовляється. Каже – спробує так само збирати гроші в Запоріжжі. Не хоче їхати далеко від Херсону і сподівається, що зможе повернутися туди вже незабаром. Росіян там точно не буде – у цьому дядя Гриша впевнений.
