У Києві не стало хореографа Григорія Чапкіса. У лютому відсвяткував 91-й день народження.
Пропонуємо найбільш вражаючі факти з його біографії.
Танцювати навчила вулиця. У 3 роки з друзями клали капелюх на підлозі й танцювали, хто як умів. Увечері прибігав додому й кричав: “Мамо, я заробив 2 леї!” Це було свято, передає Країна.
Перші сандалі вдягнув у 8 років. Заробив на них сам. Сидів біля ресторанів і барів і чистив взуття вельможам, які там проходили.
У 13 років виглядав на 7-8: худий і синій. Був неграмотний, не вмів ні читати, ні писати. Розмовляв сумішшю молдовської, румунської, казахської, російської та української. На вулиці ніхто не міг зрозуміти, що кажу. Батько вирішив прилаштувати мене в ремісниче училище, бо там годували й одягали. Однак мене не взяли. Поїхали в залізничне. Там теж відмовили. Вирішили почекати директора. Сказав: “Він же шпиндель. У токарну групу не підійде – до станків не дістане. Паровозом управляти не зможе. Що я з ним робитиму?” Батько: “А ви гляньте, як він танцює”. Я став вибивати “циганочку” перед директором. Той підняв слухавку й сказав: “Зайди. Я тобі артиста знайшов”. За хвилину в кабінеті був замполіт хореографічного училища.
До навчальних станків не діставав. У їдальні взяв ящик. Підставляв його під ноги, коли на уроках треба було щось робити.
1946 року заключний концерт першої всесоюзної олімпіади “Трудових резервів” давали в Кремлівському палаці. У першому ряду сиділи Сталін, Каганович, Маленков і Ворошилов. Під час фінального гопака вийшов на сцену “повзунком”. Сталін підійшов і зняв мене зі сцени однією рукою. Посадив собі на коліна. Подарував наручний годинник. Фотокореспонденти зробили сотні знімків. Їх розтиражували з підписом: “Спасибо великому Сталину за наше счастливое детство”. Я став найпопулярнішим 15-річним хлопцем у Радянському Союзі. Фото зі Сталіним мама спалила, коли до влади прийшов Хрущов. Подарований годинник за рік виміняли на пеніцилін: батько захворів на туберкульоз.
Якось у гуртожитку кажуть: “Тебе розшукує заслужена артистка України Лідія Чернишова”. Коли познайомили, вона спитала, чи хочу стати артистом. Не міг повірити: який з мене артист? “Нам потрібна тільки ваша згода, решту зробимо самі”. Так потрапив в ансамбль пісні й танцю. Отримував 700 рублів зарплати та 90 – на хлібну картку.
27 років працював із Павлом Вірським. Він ганяв артистів до сьомого поту, щоб усе було ідеально. Уклін репетирували 4 години.
Під час гастролей у Мадриді 1962-го до нас за лаштунки прийшов художник Сальвадор Далі. Був у яскраво-зеленому піджаку. З нагрудної кишені замість носовичка виглядав омлет. Його супроводжувала група хіпі – нечесані хлопці в порваних штанях. Подякував Вірському за концерт. Помітив мене і вигукнув: “У тебе в ногах заховані машинки!”
Григорій Чапкіс народився 24 лютого 1930 року в Кишиневі. Танцювати почав у 10 років, а вже у 20 працював хореографом у Театрі ім. Івана Франка. З 1955-го знаменитість виступав у складі Державного ансамблю танцю УРСР під керуванням Павла Вірського. Співпраця тривала цілих 27 років. Згодом Чапкіс відкрив власну школу та став суддею шоу “Танці з зірками”.
Дорогі друзі! Ми продовжуємо працювати лише завдяки тому, що ви нас читаєте та підтримуєте. Якщо ви вважаєте вартим уваги те, що ми робимо, будь ласка, станьте нашим щомісячним спонсором, або зробіть одноразовий донат за посиланням👇☑️ patreon.com/lvivukr || або || ☕️ buymeacoffee.com/lvivukr
А також додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини
Дякуємо!
