«Ви провокуєте бидлo!» – львів’янин назвав 5 речей, до яких ніколи не звикне у Львові

Директор зі стратегічного розвитку футбольного клубу «Карпати» Сергій Болотніков назвав 5 речей, до яких не може звикнути у Львові.

Про це він написав у Facebook, – повідомляє Про Львів.

Болотніков певний час жив у Києві. Повернувшись до Львова, зауважив речі, які його дивують і до яких важко звикнути.

“5 речей, до яких я не можу звикнути у Львові

Зясувалося, в мене сьогодні невеличка дата – півроку після повернення з Києва. Тягне на тост, але вийшов чомусь пост) Про різницю між містами, які стали майже однаково рідними мені. Я обожнюю Львів, вважаю його найкращим містом в Україні і ніколи не дам образити. Тому, звісно, пост буде дещо жартівливим і гіперболізованим, прошу нікого не сприймати це занадто близько до серця. Але нічого не поробиш – декотрі львівські особливості справді дратують.

1. Львівський сервіс
В пеклі стопудов вже є і давно переповнений окремий котел для працівників львівських компаній, які надають якісь послуги. Ви можете залишити машину на діагностику – і на СТО вам просто забудуть подзвонити. Якшо вам потрібні запчастини – менеджер напише список на листочку почерком лікаря, криворуко це сфоткає і скине в вайбер, навіть не порахувавши суму. Меблевий майстер може запізнитись на 3 години. Мужик на ресепшні може спокійно дивитись мені в очі і триндіти по телефону про вчорашню рибалку, навіть не підозрюючи, шо очікування створює якийсь дискомфорт. Таксист може почати хамити на прохання не порушувати ПДР. В кафешці, де ви постійний клієнт, можуть просто забути покласти м’ясо до картоплі. Сільпо постійно забуває покласти кур’єру Глово якісь продукти. Стоматологія може просто не записати ваш візит і вам доведеться чекати 45 хв. І це не окремі випадки – це кожного разу, майже без виключень.

2. Свята
Україна, як відомо, одна з топових країн в світі по кількості вихідних. Але Львову цього мало, тут використовують будь-який привід не працювати. Особливо, якшо це релігійне свято. Не можна працювати напередодні, бо треба ж готуватись до свята. А після свята ше день треба відійти. Ой, а там вже і вихідні близько… Якшо в Києві «давайте вже після свят» це мем, то у Львові ніхто не зрозуміє ваш жарт.

3. Бруківка
Так, це фішка Львова. Так, в мене вже старенька машина, ходову і без того постійно трясе. Але коли я їду по Львову, то перетворююсь на водія якогось трактора. Я вже не відрізняю, шо скрипить і гримить – стійки, торпедо, яке досі ніколи не скрипіло, чи мої хребці.
А ше Львів – здається, єдине місто в світі, де жителі жаліються на відремонтовані вулиці. Бо по старій бруківці машини повзли, а тепер їздять нормально, чим створюють добротний такий шум. І я починаю їх розуміти, коли гуляю, наприклад, по Замарстинівській ввечері. Спілкуватись з кимось – тупо нереально, на київському проспекті Перемоги, здається, тихіше.

4. Пішоходи
Водії у Львові – боги. А грішити тут не прийнято, тому пішохід ніколи не почне переходити дорогу, поки ти не зупинишся і покажеш йому жестом, шо ти не проти. А коли покажеш – він обовязково тобі подякує і… побіжить через перехід, наче ти зараз передумаєш і спеціально його задавиш. Це було б смішно, якби не доводилось самому бувати пішоходом – коли починаєш «нагло» переходити дорогу по зебрі, від тебе цього ніхто не очікує, і щоразу це закінчується якщо не аварійною ситуацією, то точно переляком.

5. Смітники
Здається, у Львові частіше зустрічаються магазини «Чарка до свята», ніж вуличні смітники. Я розумію – сміттєва блокада ше жива в памяті, місто досі не вирішило глобально цю проблему, вся фігня. Але камон – від кількості смітників кількість сміття не зменшиться. Я пройду кілька кварталів з недопалком в руці, не проблема. Але ж ви провокуєте бuдлo смітити. І воно, на жаль, піддається на ці провокації – Львів досить брудне місто( Я вже мовчу про сортування сміття – навіть в тих рідкісних місцях, де воно є, у людей чомусь не включається мозок, зір і совість, тому в контейнерах для пластику можна знайти багато одягу, картону і купу пляшок, але дуже мало власне пластику.

P.S. Заради справедливості обіцяю якось написати такий же пост про Київ)”

Редакція може не поділяти тексти та(або) погляди авторів і не несе відповідальність за їхні матеріали. Також редакція не несе відповідальності за коментарі, які розміщені в соціальних мережах під інформаційними матеріалами редакції.

Дорогі друзі! Ми продовжуємо працювати лише завдяки тому, що ви нас читаєте та підтримуєте. Якщо ви вважаєте вартим уваги те, що ми робимо, будь ласка, станьте нашим щомісячним спонсором, або зробіть одноразовий донат за посиланням👇

☑️ patreon.com/lvivukr || або || ☕️ buymeacoffee.com/lvivukr


А також додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини

Дякуємо!