20 cічня 2021 року на третю підстанцію станції «Львів» Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги надійшов терміновий виклик – перевезення із 8-ї міської клінічної лікарні Львова пацієнтки з інсультом.
«Виклик передали нашій бригаді у складі лікарки Юлії Дзьоби та фельдшерки Марії Носик», – розповідає водійка цієї бригади Оксана Захарків, передає Про Львів.
«Жінка була у важкому стані, лікарка оцінила ситуацію і сказала: «Давай, Оксано, як ти вмієш!». Я увімкнула сирену, проблискові маячки – і за 7 хвилин з Восьмої лікарні домчали в лікарню швидкої допомоги й передали пацієнтку медичному персоналу», – згадує Оксана.
Оксана Захарків – єдина жінка-водій в структурі Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги.
Прудка, енергійна, рішуча. У маленькій тендітній жінці стільки потенціалу і сили, що вистачило б на кількох, – зазначають у центрі.
«Є три типи водіїв: вроджені, навчені і ніякі», – каже Оксана. – Так-от, мені видається, що я з народження вміла водити автомобіль».
Здається, навіть її кров наполовину розбавлена пальним, – жартують колеги.
За фахом Оксана – бухгалтер. Та змалку мала пристрасть до техніки. Спершу любила велосипед, потім був мопед, далі – машина. Та якось 24-річна дівчина побачила, як працюють медики на ДТП.
«Спостерігала за роботою лікарів, поки вони надавали допомогу на місці, завантажили потерпілого в машину і, ввімкнувши проблискові маячки, швидко помчали в лікарню. Подумалось тоді: треба мені йти працювати на «швидку», – говорить Оксана. – Відтоді почала крок за кроком втілювати мрію в реальність. Дізналась, що для роботи на «швидкій» треба мати перший водійський клас і стаж роботи 3 роки на великогабаритній машині».
Закінчивши курси на здобуття відповідної категорії, Оксана подалась працювати в приватну фірму – розвозила канцтовари, рахуючи роки, місяці, а потім дні до здобуття 3-річного стажу. Тільки його отримала – одразу пішла влаштовуватись на «швидку».
“Пам’ятаю, яке здивування було у мого керівника Ярослава Михайловича Якиміва. Коли він прийшов переймати посаду, я вже працювала. От Ярослав Михайлович і питає: «Це що за дівчинонька ходить тут?», а наші й відповідають: «Та водій». Ось така ситуація», – пригадує водійка.
«Цього року профспілка автомобілістів вручила мені грамоту та кубок. На конференцію, приурочену до Дня автомобіліста, запросили жінок-водіїв різних професій – таксистки, керманичі трамвая, тролейбуса. Я була єдиною водійкою швидкої допомоги.
Вдруге вони мене привітали за результатами фотоконкурсу – за кількістю лайків і перепостів в інтернеті я зайняла перше місце», – розповідає Оксана.
«Кілька років тому, пам’ятаю, приходжу на роботу, беру шляховий лист, проходжу медогляд, думаю, буде звичайний лінійний день, як тут лікарка каже, що, мовляв, їдемо на чемпіонат України зі спортивного гірського туризму.
Це були змагання скелелазів на Чортових скелях поблизу Винник, на яких ми мали чергувати. Дорога, як ви розумієте, не асфальтована, складна, у лісі, поміж дерев угору. А автівка «Газель» без підсилювача керма. Моторошно, та я справилась», – розповідає жінка.
«Врізалась у пам’ять зміна із доктором Зоряною Опалинською. Отримуємо виклик «ураження струмом». Молодий хлопець на новобудові вхопився рукою за оголений кабель, його вдарило струмом . НС сталася на Боднарській. Туди ми домчали за 3 хвилини. У хлопця на час прибуття «швидкої» була зупинка серця, Опалинська, підключивши дифрибілятор, почала робити реанімацію. Бачачи, що ситуація критична, що лікарям бракує рук, я вийшла з машини й допомагала медикам. Стараюся, щоб моя допомога була не лише в швидкому доїзді», – ділиться Оксана.
Водійка зазначає, що львівські водії – чемні, пропускають автомобілі швидкої допомоги: «Ставлення водіїв до автівки з проблисковими маячками останнім часом змінилося – в кращу сторону, це приємно. Велике дякую водіям, які надають дорогу, роз’їжджаються, створюючи таку собі ялинку, як ми говоримо, коли для «швидкої» залишають середню смугу і можна безперешкодно проїхати».
Додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини
