«Ви будете у меншості в Україні, якщо говорите українською» – блогерка пояснила, чому російськомовних в Україні більше

Блогерка та журналістка з Полтавщини Роза Тиманова переконана – україномовних в Україні значно менше, ніж російськомовних.

Про це вона написала у Facebook, – повідомляє Про Львів.

Журналістка розповіла, що неодноразово відчувала себе виродком серед інших, розмовляючи українською. Їй також неодноразово доводилося відмовлятися від вакансій, оскільки там вимагали знання та використання у роботі російської мови.

“Ви завше будете у меншості в Україні, якщо говорите українською.

Ви одразу се зрозумієте, коли вийдете за межі своєї інформаційної бульбашки, яку так ніжно плекаєте.

Люди України нормально живуть, спілкуючись московитською. Вона не є мовою агресора, вона є не менше, ніж рідною. Щоб ви не казали про нав’язану мову окупантам. Вони так не думають. І при тому можуть, звісно, бути непоганими людьми.

Тому що вона рідна, то вони її захищають.

Захищають рідне, отже, автоматично російське. І Московію теж. Так чи інакше.
Особливо боляче се відчувається у великих містах, вкрай гостро – російськомовних. Одчуватимеш себе мало не виродком, бо надто контрастуєш, не рахуєшся з більшістю. Україномовні назви на подібному фоні сприймаються, як бутафорія для галочки.

Тому мені особисто так душно в Одесі, наприклад. Щоб дихати вільно мені потрібний україномовний простір.
І далі.

Тебе бажатимуть обслужити російською, тобі буде складно знайти якісь товари українською, ти відмовлятимешся від багатьох вакансій, бо там вказана мова окупанта, як друга мова, якою потрібно буде користуватися у спілкуванні чи писати нею.

Досі лунатиме російськомовне музичне лайно в маршрутках та магазинах. Твої очі чіплятимуться на розкладки газет та журналів, де в меншості, звісно, видання українською.

Логічніше було б зливатися з натовпом, але мовна принциповість не дасть. Навіть не всі рідні чи близькі тебе розумітимуть у цьому питанні. Навіть хтось з них буде переходити у відповідь теж на російську, бо так говорить їхній співрозмовник.

І нічого з тим не зробити, а по серцю так боляче ріже.
Тікатимеш у свою бульбашку, до своїх.

Радітимеш, що таких стає більше. Не лише в твоїй бульбашці, а загалом. І українського теж. І то цілком об’єктивно.

Дивитимешся українською, читатимеш українською, куплятимеш українське та українською, дітей вчитимеш державної та рідної по-справжньому. І йтимеш туди, де обслужать українською, де можна вільно працювати, не переходячи на мову ворога.

Ми, українськомовні, завше будемо в меншості, якщо таки не припинимо навалу московитської. Бодай маленькими кроками, як ми вже се робимо. Головне – не зупинятися.

І колись нас буде реальна більшість, а не меншість в Україні. Коли відділимось од Московії і мовно, і ментально та станемо українцями.”

https://www.facebook.com/100002828972698/posts/3326738547430412/?d=n

 

Додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини