Такими були останні слова сина, які почула мама Оксана Булій від свого Ростика.
Це було приблизно о сьомій годині вечора, а уже через дві години — страшна звістка, яка сколихнула не лише рідне село Ростика — Торчиновичі на Старосамбірщині, а й усю Україну…
Ми щойно розмовляли з Торчиновицьким сільським головою Зеновієм Припіним. Сім’я, на яку в одну мить звалилося страшне горе, живе по сусідству з ним. Хлопця знав змалечку. Каже, дуже світла, щира і добра дитина…
Найбільше прагнув реалізувати себе у житті. Це інші його однолітки — аби лиш день до вечора… Закінчивши школу, Ростислав вступив у Самбірський технікум економіки та інформатики. І хоч професія, яку здобув, мирна, юнак себе не бачив там… Казав: а що далі?.. Тому вирішив реалізувати себе у дитячій мрії і стати військовим льотчиком. Батьки не перечили, але глибоко сумнівалися у тому, що сам стане курсантом. А він поїхав і вступив — став курсантом. Три роки провчився. Рідні Торчиновичі в жалобі.
Роман Іванчук, Високий Замок
Дорогі друзі! Ми продовжуємо працювати лише завдяки тому, що ви нас читаєте та підтримуєте. Якщо ви вважаєте вартим уваги те, що ми робимо, будь ласка, станьте нашим щомісячним спонсором, або зробіть одноразовий донат за посиланням👇☑️ patreon.com/lvivukr || або || ☕️ buymeacoffee.com/lvivukr
А також додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини
Дякуємо!
