“Негативний ПЛР-тест не гарантує відсутність коронавірусу” – директор львівського Центру легеневого здоров’я

3935

«Зараз у нас заповнені майже 100% ліжок»

Коронавірусна епідемія не спадає. За даними Міністерства охорони здоров’я, найбільша кількість нових випадків захворювання на Covid-19 в останні тижні реєструється у Києві та Харкові, а також у Тернопільській, Одеській, Харківській, Івано-Франківській та Львівській областях. З 14 вересня два райони Львівщини віднесені до «червоної зони», де діють найжорсткіші правила карантину, – пише Главком.

Про те, якою нині є ситуація на Львівщині, скільки коштує пацієнтам день лікування, і хто переважно помирає від Covid-19 в інтерв’ю «Главкому» розповів Любомир Рак – генеральний директор Центру легеневого здоров’я, одна з провідних лікарень області, яка опікуються пацієнтами з пневмоніями, спричиненими коронавірусом.

Центр легеневого здоров’яЦентр легеневого здоров’я

Ваша лікарня приймає пацієнтів лише зі Львова чи з усієї області?

Ми приймаємо з області – це 65% пацієнтів, зі Львова – 35%. Ми беремо найважчих пацієнтів. Хочу наголосити: лікуємо пацієнтів із пневмоніями, з підтвердженою чи непідтвердженою коронавірусною інфекцією. Ми також займаємося лікуванням туберкульозних хворих, але потоки цих пацієнтів розведені, вони не перетинаються.

У нас зараз майже 100% заповненість ліжок: всього розгорнуто 170 (для лікування пневмоній), станом на сьогоднішній ранок (21 вересня, – «Главком») у нас лікуються 164 пацієнти, виписок не заплановано. Зранку вже поступили 12 хворих. Із цих 164-х Covid-19 підтверджено у 83-х.

Результатів ПЛР-тестів доводиться чекати по кілька діб, інколи – тиждень. Чи гальмує процес лікування така тривала невизначеність?

У нашій лікарні є своя бактеріологічна лабораторія, з травня ми розгорнули ПЛР-діагностику. Усім пацієнтам, які до нас поступають, просто на вході ми робимо аналіз, результат отримуємо або у той самий день, або на наступний – якщо пацієнт шпиталізується після обіду. Це дуже зручно, бо ми не можемо дозволити собі чекати по 5-7 днів на результати.

Разом із тим, ми маємо власну статисту щодо точності такого методу діагностики: 30% ковідних пневмоній, підтверджених клінічно та епідеміологічно, можуть за результатами аналізу давати негативний результат. Ми все одно ведемо таких пацієнтів як хворих на коронавірусну інфекцію.

Чи відстежують у вашій лікарні, з ким контактував хворий, якому щойно діагностували Covid-19?

Відстеженням контактів займаються сімейні лікарі. Ми займаємося суто стаціонарним лікуванням.

Чого саме бракує для ефективної роботи?

Практично всі пацієнти, які до нас потрапляють, є кисневозалежними. У нас із вже згаданих мною 170 ліжок 20 – реанімаційні. Тобто ми маємо 20 апаратів штучної вентиляції легень високого та середнього класу. Всього ж на 170 ліжок маємо 150 точок підключення кисню.

Респіраторами, одноразовими халатами, бахілами ми також забезпечені. Раніше були ще комбінезони, але зараз вже вважається, що вони не є обов’язковими для роботи із пацієнтами із Covid-19. Можу сказати, що ми повністю забезпечені.

Чиїми коштами це все зроблено?

Обласного бюджету та частково – волонтерських внесків. Запасів вистачить на вересень-жовтень, плануємо закуповувати і надалі.

В інтерв’ю «Главкому» епідеміолог Андрій Александрін розповідав, що в усіх лікарнях України, де лікують коронавірусну хворобу, відчувається істотний брак персоналу. Чи вистачає у вас людей?

У нас наразі шість бригад, і на сьогодні семеро анестезіологів, у вересні прийшов ще один лікар. Вистачає і лікарів, і середнього, і молодшого персоналу. Звичайно, навантаження дуже велике, бо усі пацієнти потребують кисню, за усіма потрібно спостерігати, декого навіть треба заставляти дихати киснем. Кожен пацієнт – на ін’єкціях, і кожному треба їх робити тричі на день. Основне навантаження лягає на середній та молодший персонал.

Епідеміологи пророкують колапс медичної системи країни у зв’язку зі збігом сезону грипу та ГРВІ, які дають ускладнення на легені, із піком Covid-19. Ваша лікарня якось готується до цього, чи плануєте ставити додаткові ліжка?

Розширюватись нам уже нема куди – це максимальна кількість ліжок, яку ми можемо задіяти.

Разом із тим, я особисто не очікую якогось колапсу. Вірусно-бактеріальні пневмонії були, є і будуть. Колапс ми вже пережили, коли у кінці липні та впродовж усього серпня у нас було до 200 пацієнтів, наразі ж потік трохи зменшився. Водночас важкість цих пацієнтів збільшилась.

Ви кажете, що до вас потрапляють найважчі пацієнти. Тому, напевно, у вашій лікарні високий рівень летальності?

6,5%. Це нормальний показник для установи третього рівня. Звичайно, цей відсоток вищий за загальний відсоток летальності від пневмоній по Україні – близько 2-2,5%.

За вашими спостереженнями, чи справді від ускладнень коронавірусної хвороби найбільше страждають люди літнього віку чи пацієнти супутніми хворобами?

Безумовно. Наші «ковідні» пацієнти – це переважно люди віком 50 і більше років, мають супутні захворювання. Маю статистику за квітень-серпень, відповідно до неї ми пролікували 1249 пацієнтів із пневмоніями, з них 884 – з підтвердженою «ковідною». Помер 81 пацієнт з пневмонією, з них 65 – із підтвердженою пневмонією внаслідок коронавірусної інфекції. Зауважу: з цих 65 у дев’яти пацієнтів Covid-19 був підтверджений посмертно у результаті розтину , тоді як два прижиттєві ПЛР-тести показували негативний результат. Відтак підкреслю: негативний результат ПЛР-тесту не є стовідсотковою гарантією відсутності коронавірусної інфекції.

Любомир РакЛюбомир Рак

Крім того, усі померлі пацієнти мали супутню патологію. В основному це цукровий діабет, надлишкова вага, серцево-судинні захворювання, перенесені інфаркти, інсульти, онкологія….

Чи траплялися серед ваших «ковідних» пацієнтів випадки повторного зараження?

Було таке, що через 2-3 тижні до нас повторно поступали пацієнти. Однак достеменно невідомо, чи йдеться саме про повторне інфікування чи про рецидив. Пацієнт виписувався з негативним результатом ПЛР-тесту, позитивною динамікою пневмонії, але за кілька тижнів ставалося повторне підвищення температури і погіршення стану.

З 14 вересня до «червоної зони» потрапили дві райони Львівської області – Перемишлянський та Пустомитівський. Чи надходить з цих районів більше пацієнтів, ніж з інших?

Такої статистики я не маю. Знаю, хто і звідки поступає щодня на лікування, але закономірності щодо збільшення потоку пацієнтів з цих районів особисто не спостерігав. Принаймні, в око воно не впадало.

Що оплачує пацієнт із коронавірусною інфекцією за своє лікування? Чи відтоді, як «гроші пішли за пацієнтом», усі витрати взяла на себе держава?

Те, що «гроші ходять за пацієнтом», – це міф. Ми маємо підписану угоду із Національною службою здоров’я України стосовно «ковідного пакету». Починаючи з липня ми збільшили кількість бригад лікарів, нині у нас всього 156 осіб медперсоналу, це і персонал середньої та молодшої ланки. За липень ми отримали від НСЗУ 3,2 млн – цих коштів вистачає на зарплати працівникам (з урахуванням 300% доплат) і на оплату кисню. Наша лікарня добре забезпечена киснем, ми маємо величезний резервуар на 4 тонни. Хочу сказати, що до спалаху коронавірусної інфекції нам цих 4 тонн вистачало на 1,5 місяці, зараз цієї ж кількості нам вистачає на 1,5 доби. Таким чином в місяць ми наразі сплачуємо до 500 тис. грн. Все, більше коштів від НСЗУ ні на що не вистачає. А ще ж ми маємо купляти рукавички, дезінфікуючі засоби для персоналу. У попередні місяці ще якась решта лишалась і ми могли забезпечити пацієнтів на 80% за медикаменти. Нині ж ми можемо забезпечити пацієнтам тільки кисень, ПЛР-діагностику та розхідні матеріали (шприци, системи для крапельниць, розчини тощо). І все. Усі медикаменти купляють пацієнти. Отже, за лікування ми сплачуємо 20%, решту 80% платять зі своєї кишені пацієнти. Лікування спричиненої Covid-19 пневмонії важкої  та середньої важкості коштує 2,5 тис. грн. на день, у реанімаційному відділенні – шість тисяч. Лікування триває в середньому 10-14 днів.

Чи ви зверталися кудись і цією проблемою: до міністерства чи до місцевої влади?

Звичайно, я із цим звертався куди тільки можна. Обласна адміністрація зверталась до уряду. Я вважаю, що схожа ситуація щодо оплати за лікування коронавірусної інфекції  у всіх лікарнях. Особливо там, де лікують важких пацієнтів.