«Львівський Моцарт»: галицькі містечка, любов та українські фольклорні мотиви

Старий Львів нерідко викликає ностальгію в теперішнього покоління. Річка, що текла центром міста, вишукані сукні панянок, циліндри солідних панів, кінні екіпажі і навіть Моцарт, який тут жив і творив. Щоправда, Моцарт-молодший.

Зараз те, що син геніального композитора жив у Львові – загальновідомий факт. А колись, до часів незалежності України, радянська влада про це говорити забороняла.

Українська музикознавеця, доктор мистецтвознавства Любов Кияновська згадує – вона також про життя і творчість Моцарта-молодшого саме у Львові дізналась вже аж у 90-их, передає Дивись.info.

«У радянський час навіть не хотіли згадувати, що в нас жив Моцарт. Взагалі не хотіли згадувати про те, що тут жили європейські постаті. Я була доброю студенткою, але про це довідалась вже аж після здобуття Україною Незалежності. Про це було заборонено говорити», – каже пані Любов.

Син всесвітньовідомого Вольфганга Амадея Моцарта – Франц Ксавер – приїхав до Львова, коли йому виповнилось 17 років. Тут він прожив понад пів життя – 30 років зі своїх 53-ох.

Як зазначається у деяких листах, рішення поїхати з дому в нього виникло внаслідок надмірної опіки і вимог матері. Вона покладала на сина дуже багато надій щодо його майбутнього.

«З боку мами і її друга, з яким вона пізніше одружилася, він відчував неабиякий тиск. Його мама вважала, що син має стати наступником батька, і вона плекала в ньому ту геніальність, яку він мав би успадкувати від батька. Хоча коли батько помер, йому було лише 5 місяців.

Є припущення, що Франца такі нагнітання мами дуже обтяжували. Молодий хлопець, якому зразу говорять, яким він має бути і що йому робити. Тому, гадаю, це було однією з причин переїзду», – розповідає Любов Кияновська.

Хоча геніальний батько й не займався із сином, Франц Ксавер отримав блискучу музичну освіту. Його вчителями були Гуммель і Сальєрі, а перший фортепіанний концерт хлопець написав у 1805 році, тобто в 14-річному віці. Втім, розвивати музичну кар’єру Моцарт-син вирішив, не у столиці.

«Львівський Моцарт»: галицькі містечка, любов та українські фольклорні мотиви

«У Відні в той час була найбільша концентрація музикантів, напевне, на всій земній кулі. І зробити там кар’єру, навіть якщо ти син самого Моцарта, було неймовірно важко. А тут йому запропонували дуже вигідні матеріальні умови. Він приїхав до графа Баворовського, який був заможним чоловіком. Юнак знав, що буде тут добре заробляти», – веде далі мистецтвознавеця.

У Львова з’явився свій Моцарт

Після приїзду на Галичину Франц отримав вигідну пропозицію давати лекції музики двом донькам графа Баворовського в містечку Підкамінь, неподалік Рогатина. Провінційне життя спочатку не дуже привабило столичного юнака.

«Що стосується мого невеличкого таланту — то справи мої тут ідуть зовсім погано. Одноманітне, антимузичне життя, яке я проводжу, впливає на мене так погано, що навіть при своїх найбільших стараннях — і найменшого створити я не здатний», – писав Франц Ксавер у 1810 році. Все змінилося з переїздом до Львова.

«Взагалі у Львові він завжди був Persona grata, з яким завжди рахувалися. Він завжди мав найбагатших учнів серед найбільших львівських аристократів і йому тут жилось дуже добре. Певний час Франц Ксавер був капельмейстером театру у Львові. Його часто запрошували на різні концерти з виступами, виїжджав звідси на гастролі. Тут Моцарт-син був дійсно дуже затребуваною і високошанованою людиною», – розповідає Кияновська.

Моцарт-син провадив у Львові активну педагогічну діяльність. І хоча серед його титулованих учнів більшість ставилась до музики досить поверхово, та були і винятки. Крім того, розпочавши від приватних лекцій музики аристократам, Франц Ксавер перейшов до заснування музичних професійних осередків.

Так, однією з найвидатніших подій, що залишилася в історії музичної культури міста – вечір пам’яті Вольфганга Амадея Моцарта 2 грудня 1826 pоку.

У заході взяли участь видатний польський скрипаль Карл Ліпінскі, син композитора Франц Ксавер і хор новозаснованого інституту співу «Товариство св. Цецилії».

Інститут співу фактично став першою музичною школою у місті. Декілька разів Франц організовував концерти пам’яті батька у день його смерті. Так 5 грудня 1827 pоці в соборі Святого Юра він виконав «Реквієм» батькового авторства. Композитор багато подорожував Україною, де його концерти сприймалися на біс.

Галицьке кохання Моцарта

Франц Ксавер Моцарт ніколи не одружувався. Кажуть, все через те, що кохання його життя вже було пов’язане шлюбними узами.

«Жінка, яку він кохав, була дружиною його мецената, який йому давав гроші. Він навчав доньку Жозефіни Бароні фон Кавалькаво», – пояснює Любов Кияновська.

Якийсь час Моцарт-молодший мешкав у будинку Бароні-Кавалькаво в Єзуїтському провулку (тепер вул. В. Гнатюка на перетині з вулицею Наливайка, будинок не зберігся).

«Тоді чоловіки, особливо багаті, як правило, були значно старшими від своїх дружин. І це не раз викликало проблеми в родині. Сказати, що Жозефіна була невірною дружиною, ми не можемо. Але те, що їй лестила увага чоловіка молодшого за неї, було видно з листування. В листах, які писав Франс Ксавер до неї, помітно, що вона знала про його велике кохання до себе. І вона його навіть акцептувала. Наскільки це були стосунки платонічні чи ні, цього вже ніхто ніколи не доведе.

З донькою Жозефіни – Юлією фон Кавалькабо – він багато займався музикою, дівчинка була дуже талановитою. Ходили навіть плітки, що вона донька Моцарта. Але вона не могла бути його дочкою з низки об’єктивних і хронологічних причин. Моцарт, однак, дуже любив цю дівчинку», – продовжує Кияновська.

Юлія у підсумку стала відомою піаністкою і однією з перших жінок-композиторок Австрії.

Творчість львівського Моцарта та українські мотиви

Стиль Моцарта-молодшого, розповідає Кияновська, цілком вписується у моду того часу і, хоч і спирається на класичну основу, все ж опосередковано втілює риси раннього романтизму. Він досить рішуче відходить від класицистичної стилістики, найповніше представленої у творчості його батька.

Хоча остаточно відкинути батьків спадок так і не вдалося. «Стосовно музичної кар’єри – він все життя жив в тіні батька. Бути дитиною видатного, а тим більше геніального батька дуже важко. Він був здібним композитором. Якби не його прізвище – Моцарт – він зайняв би свою позицію як добрий міцний митець своєї доби – раннього романтизму.

Але він все життя існував у тій переконаності, що він повинен пропагувати творчість свого батька, що зрештою й успішно робив», Ц каже Любов Кияновська. Найбільша кількість опусів Франца Ксавера була створена вна Галичині.

Більшу їх частину він писав або з присвятою титулованим покровителям, або до якоїсь події. У Львові композитор написав низку своїх відомих творів: дві сонати, кілька пісень, кілька фортепіанних п’єс за мотивами українських народних пісень, кантату й терцет.

«Львів був багатонаціональним містом. І на творчості Моцарта позначилися і впливи польської культури. Що й казати, якщо Моцарт-молодший писав полонези раніше за Шопена», – аналізує Любов Кияновська.

Однак у творчості Моцарта-сина не лише польські мотиви. Фортепіанні варіації ре мінор написані на тему української жартівливої пісні «У сусіда хата біла», в інших публікаціях згадується також «Думка на руську тему».

“На його творчості також позначилися і впливи української пісні. Однак, оскільки ми були так довго без державності, всі українські теми, навіть в Австрії чи Німеччині записують, як російські. Як ми переб’ємо цю хибну, несправедливу і нечесну тенденцію, я не знаю.

Як може бути тема «котилася торба з горба» – російською?! Це має бути завдання для музикознавців. Коли я пробувала про це говорити, то австрійські колеги дуже нервували з цього приводу. Їх ці розмови дратували», – підсумовує Кияновська.

Після перебування у Львові, в 1838 році композитор повернувся до Відня, а згодом до Зальцбурга, де був обраний почесним капельмейстером Моцартуму. Помер 29 липня 1844 року у курортному місті Карлсбаді, де й був похований. І в останні дні життя поруч із Францом була його Жозефіна.

Коли жінка дізналася про критичний стан митця, то терміново приїхала до нього в Карлсбад. Моцарт-молодший заповів їй усе, зокрема рукописи та особисті речі батька. Через рік після смерті композитора саме Жозефіна за свій кошт встановить на його могилі пам’ятник та організує поминальний Реквієм.

Додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини