Забирала сьогодні Сашу зі школи. Поки чекала, мимоволі слухала розмову – мама якоїсь дівчинки спілкувалася з вчителькою. Дівчинка повільно одягалася неподалік. Вчителька дівчинкою була незадоволена.
Відволікається, математику не любить, ручки губить, весь час стрибає, скільки можна стрибати, це ж школа, не дитячий садок. Мама слухала вчительку і гнівно дивилася на дочку.
– Чуєш? Аріно, ти чуєш? Підійди до нас!
Аріна в цей час понуро натягала на себе бузковий комбінезон. Потім вона довго боролася з шапкою, змінним взуттям, лямками портфеля, і нарешті неохоче підійшла ближче.
– Ти зрозуміла, про що ми говорили? Ти погано поводишся. Мені доведеться розповісти все татові.
Дівчинка мовчки вивчала свої чоботи. Вони теж були бузковими, як і комбінезон.
– Тато може прийти в школу, я сама йому все розповім, – зауважила вчителька.
– Прекрасно! Аріна, ти чуєш? Завтра тато прийде в школу! – переможно закінчила мама.
Аріна продовжувала вивчати чоботи. Вона стояла навпроти матері і вчительки – одна.
Вони – удвох, з іншого боку. Навпроти. Білі проти червоних. Чи навпаки.
У цій конкретній ситуації я взагалі ніхто. Я не знаю ні маму, ні дівчинку, ні вчительку. Ні тим паче тата цієї дівчинки, якого зібралися завтра пригнати в школу.
Але я знаю одне! У той момент, коли ти об’єднався з кимось проти своєї дитини, нехай навіть на хвилинку, хай по дрібниці, нехай з праведної причини. У цей момент ти її – дитину – втрачаєш.
Не можна грати на протилежному боці.
Ніколи. Навіть якщо дитина тисячу разів не права. Якщо ви на одній стороні – то це ваша спільна проблема. І ви разом будете її вирішувати. Інакше вона залишається одна.
Все, що потрібно в цей момент – встати на сторону дитини. Навіть просто фізично. Зробити крок і перенести своє обурене тіло на іншу сторону. Стати поруч. Не навпаки – а поруч. Усе!
Ми разом.
Так, Х’юстон, у нас проблеми. Ми губимо ручки і не любимо математику. І стрибаємо. Х’юстон, ти Х’юстон чи кінь, ну скільки можна стрибати?
Але ми – разом. І ми – в бузковому.
Дорогі друзі! Ми продовжуємо працювати лише завдяки тому, що ви нас читаєте та підтримуєте. Якщо ви вважаєте вартим уваги те, що ми робимо, будь ласка, станьте нашим щомісячним спонсором, або зробіть одноразовий донат за посиланням👇☑️ patreon.com/lvivukr || або || ☕️ buymeacoffee.com/lvivukr
А також додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини
Дякуємо!