“Для мене цей марш став ходою особистого сорому…”
Про це пише на своїй стрінці у Facebook Святослав Волков:
Тисячі людей, які впізнають в обличчя бійців. Не фантастичних панфіловців – своїх, з району. Мені дитини дали для селфі, потім коробка рушила, і я бігав шукав матусю. Добре що вона на мене була в ФБ і ЖЖ підписана.
Заслужив я це? Скандування багатотисячних “дякую” протягом годин. У мене плавилося серце.
Я цього ніколи не заслужу. Хіба що з гранатою під танк.
Я реально обламався після “говнокомандующего”, і думав – так пішло воно все нах*й. Кішка народила кошенят, нехай еб*ться як хочуть.
Але ніхто з семьдесятвсратих туди не прийшов. Прийшли наші люди.
Я йшов і розумів, що нація мене не зрадила. Це я в ній засумнівався.
Таня Ліберман бадойкамі на замовлення Зеленського трясла?
Легенди українського рок-н-ролу відмовлялися стати в стрій коробок. Вони стояли вздовж ходи і кричали “дякую”. Бійці тягли їх за руки в шеренги. Вони відмовлялися – ні, ми не воювали. Це тільки ваш день. Сцена сьогодні тільки для вас. Ми – глядачі.
Це не Нація мене зрадила. Це я піддав її сумніву.
Але я воскрес. І це не можна пояснити, це треба пережити.”
Редакція може не поділяти думку авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій
Дорогі друзі! Ми продовжуємо працювати лише завдяки тому, що ви нас читаєте та підтримуєте. Якщо ви вважаєте вартим уваги те, що ми робимо, будь ласка, станьте нашим щомісячним спонсором, або зробіть одноразовий донат за посиланням👇☑️ patreon.com/lvivukr || або || ☕️ buymeacoffee.com/lvivukr
А також додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини
Дякуємо!